ПЛЮВАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

ПЛЮВА́ТИ

Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. Приклади
  • Він частіше почав смоктати люльку і густо плювати в огонь. (В. Гжицький)
  • – Ай, ай! Заберіть геть банки! – кричав Орлюк, плюючи кров'ю. (О. Довженко)
  • * Образно. [Кезгайло:] Ну й хвища надворі, нехай їй біс! Січе, плює в обличчя, з ніг валить... (І. Кочерга)
  • Старий гриб .. плював чорним .. насінням. (Г. Хоткевич)
  • Що не рейка, частокіл, вагон, – усе плювало кулями. (Я. Качура)
перен., розм. Виявляти щодо кого-, чого-небудь презирство, байдужість; зовсім не брати до уваги когось або щось. Приклади
  • Не плюй в колодязь: пригодиться води напиться. (Номис)
  • Даєш ти, Господи єдиний, Сади панам в твоїм раю, Даєш високії палати. Пани ж неситії, пузаті, На рай твій, Господи, плюють. (Т. Шевченко)
  • [Жандарм:] Я спокійний і нічого більше не роблю, але плювати на себе не дам! (І. Франко)
  • – Нехай собі – пароплави горять. І – хоч би все згоріло – плювать! (М. Горький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

плюй

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.