ПЛЮВАЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

плюва́ти мені́ (йому́, їм і т.ін.) на кого--що, безос.

Хто-небудь нехтує кимсь. Приклади
  • Плювати мені на тебе та на твого преосвященного. Як жила, так і житиму! — відказала вона (Панас Мирний)

плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева.

Не варто зважати на що-небудь. Приклади
  • — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т.ін.) кому.

Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади
  • А нехай мине така лиха година, коли… б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський)
  • Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний)

ПЛЮВА́В Я на кого--що.

Уживається для вираження нехтування ким-, чим-небудь, презирства, байдужості до когось, чогось. Приклади
  • плюва́ти я хоті́в. — Що ж, ти боїшся людського поговору,— чи що? Плювати я хотів на їх поговір!.. та й на них разом! (Панас Мирний)
  • Боявся [бригадир], видно, що тепер вона нав'язуватиметься йому, відбиватиме від жінки. — Можеш не боятись,— посилала вона в думці йому своє презирство.— Плювала я на тебе (О. Гончар)

плюва́ти на все (на всіх) і вся.

Нехтувати ким-, чим-небудь, не зважати ні на кого, ні на що. Приклади
  • І на трибуні — як в бою. Буває, чую в залі свист, Та я на всіх і вся плюю! Я — плюраліст! (З журналу)
  • Майя добре знає.. Ця ж, остання, продає на бульварі бублики (мухи загадили) або гнилі вишні: на фунт півфунта хвостиків, і плює на все і вся (М. Хвильовий)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому.

Кривдити кого-небудь, робити комусь щось неприємне, прикре і т.ін., чинити несправедливість, ображати. Приклади
  • — Ти чого, відьмо недошмаляна, язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ду́шу кому.

Кого-небудь ображати, торкаючись найдорожчого, заповітного. Приклади
  • — Так, але за що він мені наплював у душу? — пригадав він розмову з Кузем (Григорій Тютюнник)
  • — Покажіть того, хто на старість плюнув мені в душу! Хто зробив з мене злодія?! (М. Зарудний)
  • Погрожував [вчитель], що так цього не залишить, не дозволить собі в душу плювати (О. Гончар)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в крини́цю чию.

Виявляти неповагу до кого-небудь. Приклади
  • Потім деякі Стадницькі почали писатися Стадніковими,.. бо для чого згадувати того хлопа, шляхетність якого починалася з козацьких київ… І ось тепер далекий нащадок простого стадника плює в криницю своїх пращурів (М. Стельмах)

плюва́ти ді́ло.

Дуже проста, легка справа. Приклади
  • — Я тепер за отрока при їх благословенії. Так що тепер мені і в вівтар зайти — плювать діло (І. Микитенко)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т.ін.) кому.

Виявляти зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади
  • — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа)
  • — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний)