ПЛАЧУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПЛАТИ́ТИ

що і без прям. дод. Видаючи, віддаючи гроші або що-небудь цінне, винагороджувати за виконану працю, послугу і т. ін. Приклади

Умови такі: перекладачеві я плачу сам. (М. Коцюбинський)
Кузьма Осадчий – ну цей на канал, цього батько до себе бере, там добре платять... (О. Гончар)

без прям. дод. Відшкодовувати вартість одержаного або використаного. Приклади

Ой іду я з доріженьки Горілочки пити; Судять мене воріженьки, Що нічим платити. (П. Чубинський)
– Найнявсь [чоловік] у некрути, так сьогодні гуляє, і що задумав, усе робить і за все платить, бо взяв грошей багацько. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мойшем .. погодився на те, що за комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі “царськими” по п'ять карбованців. (Олесь Досвітній)
* Образно. Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту. (Ю. Шовкопляс)

що. Віддавати гроші або інші цінності, виконуючи певні обов'язки. Приклади

І день і ніч працювала [вдова], Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила. (Т. Шевченко)
Любяч платив князеві дань – від рала й від диму. (С. Скляренко)

без прям. дод., перен. Відповідати на чиї-небудь дії, вчинки, чиєсь почуття і т. ін.; поводитися так чи інакше у відповідь на що-небудь. Приклади

Привіт твоїй бабуні дорогій, що любить нас і світить нам, як сонце. (Люби ж і ти її, моя хороша, і ласкою, дитячим, ніжним словом плати за все те щире, добре, тепле, що виплива із золотого серця бабусеньки). (М. Драй-Хмара)
Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її. (Д. Бедзик)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПЛА́КАТИ

Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). Приклади

Не витримала Мотря довгої розмови: сиділа собі та плакала нерозважними, дрібними сльозами... (Панас Мирний)
Він .. похилив голову на стіл і довго плакав, хлипаючи і не втираючи сліз, що цюрком лились і капали зі стола. (І. Франко)
Багато хто почав плакати від зворушення. (О. Довженко)
Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало. (В. Сосюра)
* Образно. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце. (М. Коцюбинський)
Вона любила Гната, жалувала його, плакала за ним і... все-таки лишилась у Мовчанах. (М. Коцюбинський)
Нехай ніхто не плаче по мені, Нехай не засмучу нікого я собою. (Леся Українка)
– Хоч би матір провідав. Плаче вона за тобою. (Григорій Тютюнник)
Найшов – не радуйся, а загубиш – не плач. (Номис)
Що маємо – не дбаємо, втративши – плачемо. (прислів'я)
Не плач, не плач за юністю своєю! Минає все. (М. Рильський)
Одні очі і плачуть, і сміються. (Номис)
– Чого наш нянько усе на схід дивиться, й одне око плаче, а друге сміється? (В. Королевич)
Огні горять, музи́ка грає, Музи́ка плаче, завиває. (Т. Шевченко)
Тільки іноді, темної ночі, коли буря надворі виє та плаче в димарі, .. закрадався сум у Мотрину душу. (Панас Мирний)
Плакав вітер між кущами, немов голоднеє дитя. (В. Сосюра)

перен., розм. Покриватися краплями вологи. Приклади

І плачуть шиби, холодні рами, І ринуть сльози по них струмками. (М. Вороний)
– Сирі дрова продаєте, газдо! То ще зовсім живе дерево! На вогні плакати буде! (М. Томчаній)
* У порівн. Шибки в вікнах спітніли, неначе плакали гіркими сльозами. (І. Нечуй-Левицький)

на кого – що і без дод., перен., розм. Нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь; плакатися. Приклади

– Ніхто на вас не плаче на селі! (П. Гулак-Артемовський)
– А я кажу: від отакої роботи і вродить як-небудь. А потім плачемо: неврожай... (С. Журахович)

перен., розм. Розтоплюватися, плавитися (у 2 знач.). Приклади

Плаче сніг і вниз спливає, В рівчаках бурхає, грає. (Микола Чернявський)
В світлиці теплим воском плачуть свічі. (М. Стельмах)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПЛАЧ

род. пла́чу́. Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Приклади

Плачем лиха не виплачеш. (прислів'я)
Не чуть нічого. Час минає. А потім крик, А потім гвалт, І плач почули із палат – Почули сови. (Т. Шевченко)
– Не чіпайте мене, я не хочу до вас, – з плачем виривалися слова. (М. Стельмах)
* У порівн. Задзвеніли слова її по хаті, як плач... (Марко Вовчок)
Як той вітру плач в каміні Поривав мене! (Леся Українка)
Свіжий, кріпкий вітрець .. доносив до слуху .. тужливий плач трембіти. (І. Франко)

род. пла́ча. Старовинна обрядова жалібна пісня на похороні, поминках або весіллі. Приклади

До похоронних пісень примикали різного роду плачі й голосіння. (з наук. літ.)

род. плачу́. Виділення рослинного соку в місцях надрізу, пошкодження стебел, деревини. Приклади

Наприкінці весняного плачу, коли лоза [винограду] стає пружною і гнучкою, її підв'язують. (з наук.-попул. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.