ПЕНЗЛІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПЕ́НЗЕЛЬ

Прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею і т. ін. на якусь поверхню. Приклади

Намащувати папір слід пензлем вільно, без натиску, наносячи клей (або клейстер) від середини аркуша до його країв рівним шаром. (з наук.-попул. літ.)
Виліз [маляр] із своєї ятки, достав [дістав] палітру з красками [фарбами] пензель, підмалював. (Г. Квітка-Основ'яненко)

перен. Мистецтво живопису. Приклади

Далечінь стара У пам'яті нащадків не вмира, Новою розцвітаючи весною. Ти [Афродіта] провідниця в праці й серед бою, Натхненниця і пензля, і пера. (М. Рильський)
Товариство заохочення художеств, відзначивши жвавість пензля і гумор, не підтримало Трутовського, визнавши малюнки [“Українського альбому”] незакінченими. (з наук.-попул. літ.)
Усамітнено жив він у своїй великій квартирі, в оточенні .. дорогих картин, які належали пензлю Рєпіна, Куїнджі, Боровиковського. (Н. Рибак)
* У порівн. Наче пензель смілого митця, Кладе вечірнє сонце дивні фарби. (І. Муратов)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.