ПЕНЗЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
пе́нзель
запозичення з польської мови;
п. pę-dzel «пензель», pęzel «тс.» походить від свн. pensel (нвн. Pinsel) «тс.», яке, можливо, через фр. ст. pincel «тс.» зводиться до нар.-лат. *pēnicellus, що виникло з лат. pēnicillus «тс.», пов’язаного з pēniculus «хвостик», зменш. від pēnis (‹ *pes-nis) «хвіст; membrum virile», спорідненого з дінд. pásaḥ «membrum virile», гр. πέος «тс.»;
бр. пэ́ндзаль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пендзель
пензелькова́тий
«пензлеподібний»
пе́нзіль
пензльо́ваний
«мальований олійними фарбами»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пэ́ндзаль | білоруська |
πέος «тс.» | грецька |
pásaḥ «membrum virile» | давньоіндійська |
pēnicillus «тс.» | латинська |
pēniculus «хвостик» | латинська |
pēnis «хвіст; membrum virile» (‹ *pes-nis) | латинська |
*pēnicellus | народнолатинська |
Pinsel | нововерхньонімецька |
pędzel «пензель» | польська |
pęzel «тс.» | польська |
pensel «тс.» (нвн. Pinsel) | середньоверхньнімецька |
pincel «тс.» (ст.) | французька |
бе́нзель «віхоть для мазання долівки»
очевидно, результат видозміни слова пе́нзель;
р. [бе́нзель] «малярський пензель»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ндель
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бе́нзель «малярський пензель» | російська |
пе́нзель | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України