ПАР — ТЛУМАЧЕННЯ

ПАР

Те саме, що па́ра2. Приклади
  • Стовп гарячого пару виривався з-під покришки самовара. (І. Нечуй-Левицький)
  • Суміш горючих парів і продуктів їх розкладу і утворює темний конус полум'я свічки. (з наук.-попул. літ.)
  • Печене взято, каша на столі .. Пахучий пар розноситься на всі боки. (Панас Мирний)
  • Ген на сході вже пожаром Небо облилось, З лісу тягне теплим паром. (І. Франко)
Те саме, що па́рення. Приклади
  • Пар кісток не ломить. (прислів'я)
  • Розм'як Зевес, як після пару. (І. Котляревський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАР

Рілля, залишена на одне літо без посіву з метою поліпшення якості землі для наступного посіву озимих. Приклади
  • Найкращий попередник під озимину – пар. У польових сівозмінах одне поле залишається під пар. (з наук. літ.)
  • Попрямував [агроном] до трактористів глянути, як культивується пар. (М. Рудь)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАР

Скорочення: Південно-Африканська Республіка.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́РА

Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і становлять одне ціле або комплект. Приклади
  • Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі. (з казки)
  • Йому Дидона підослала, Що од покійника украла, Штани і пару чобіток. (І. Котляревський)
  • Попорпавшись на ходу в своїй набитій пакетами сумці, вона дістала пару польових погонів. (О. Гончар)
  • Хлопченя .. Підбира, ласкаве і сердите, Перші пари непокірних рим. (М. Рильський)
  • Всяка пара взаємно спряжених деталей стикається одна з одною своїми поверхнями. (з навч. літ.)
  • Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей. (М. Коцюбинський)
  • Тільки звір показав із-за дерева своє довге ікласте рило, як Довбуш сильним ударом сокири одразу відтяв його з обома парами іклів. (В. Гжицький)
  • – Не встиг зносити першу пару штанів – і в начальство преться... (М. Стельмах)
  • Лекційна пара нарешті скінчилася.
з означ. Чоловічий костюм (штани і піджак або сюртук, фрак і т. ін.). Приклади
  • По конторі вже ходив великими кроками репортер .. у чорній суконній парі. (М. Коцюбинський)
Двоє коней або волів, яких запрягають разом. Приклади
  • Грицько – багатир, дука: у його три пари волів, дві шкапи, ціла сотня овець. (Панас Мирний)
  • Біля воріт двору стояли, запряжені парою коней, сани. (С. Скляренко)
  • Власноручно правлячи парою, приїхав письменник Панько Куліш. (Ф. Бурлака)
Дві істоти, що знаходяться і діють разом або зв'язані чим-небудь спільним; двоє як щось ціле. Приклади
  • От і розколихались наші дівчата: вийшла пара, а там друга, пішли у дрібушки. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Посеред вулиці їхала пара верхівців – пан і пані. (Леся Українка)
у знач. присл. па́рами. Удвох, по два. Приклади
  • [Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами, все по парі, все по парі. (І. Франко)
  • Через вулицю безкраю Діти парами ідуть. (І. Нехода)
у знач. пред., розм. Схожий на іншого за якимись якостями, у якомусь відношенні. Приклади
  • Багатому й чорт не пара. (Номис)
  • Бува і чоловік сьому колючці пара: Людей товче та й жде, щоб хто його кохав. (Є. Гребінка)
Чоловік і жінка, як подружжя. Приклади
  • – Як хто з дійшовшої до свого зросту дітвори забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо, .. щоб молода пара життя своє по своїй волі й охоті засновувала. (Панас Мирний)
  • З Катерини й Анатолія вийде чудова пара. (М. Руденко)
  • Тяжко на сім світі Жити .. Без дружини – пари. (П. Грабовський)
  • Олена .. накинулась на чоловіка .. Євдоким презирливим поглядом зміряв свою пару. (М. Стельмах)
  • – Я тобі не пара; я в сірій свитині, А ти титарівна. (Т. Шевченко)
  • З розмов із нею він пізнав незабаром, що се не для нього пара і що з нею він ніколи не мав би спокою. (І. Франко)
у знач. числ., розм. Дві штуки (звичайно про предмети побуту); два. Приклади
  • Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику. (М. Стельмах)
Невелика кількість чого-небудь; декілька. Приклади
  • Треба йти звідси. Ще пара день [днів] – і треба йти. (Г. Хоткевич)
  • Але все-таки ти вмреш, лише перед тим іще роз'їси пару людських душ, як іржа залізо. (І. Багряний)
розм. У шкільному арго – незадовільна оцінка; двійка. Приклади
  • – А козерогові пару вліпили. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́РИТИ

що. Піддавати дії пари, окропу з метою очищення, розм'якшення і т. ін. Приклади
  • В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки. (І. Франко)
  • Годувати скотину доводилося майже самою соломою. То він її, щоб поживнішою була, і різав, і парив. (Я. Гримайло)
  • Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію, плечі парю. (прислів'я)
  • Коли Нур'ялі йшов з дому, .. носила [Горпина] важке каміння й парила ноги в гарячій воді. (З. Тулуб)
  • Гарбата була дуже гаряча, тож парила Петруся в язик. (Л. Мартович)
  • У Петра в голові помутилося; під саме тім'я мов хто гарячого жару насипав, пекло – парило... (Панас Мирний)
що. Приготовляти в закритій посудині за допомогою пари. Приклади
  • Парити капусту.
що. Винищувати парою, кип'ятком. Приклади
  • Парити блощиць.
що. Бити, хльостати гарячим мокрим віником того, хто миється в лазні. Приклади
  • Парити березовим віником.
кого, перен., розм. Сікти, шмагати. Приклади
  • – Покиньте, хлопці, бідну бабу .. мучити. Пан сотник звелів було її парити до вечора, а я її помилую. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Бідного Єпташку почали так парити, що він увесь змокрів. (І. Микитенко)
кого, що. Обдавати вологим теплом, спекою. Приклади
  • День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману. (Марко Вовчок)
  • Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха. (О. Донченко)
  • Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже повітря. (Панас Мирний)
  • Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́РА

Газ, у який перетворюється вода при випаровуванні; газоподібний стан води. Приклади
  • Серед газів, які у великій кількості викидає вулкан, найбільш поширені водяна пара, сірководень, вуглекислий газ. (з наук.-попул. літ.)
  • Самовар радісно клекотів і випускав пару. (М. Коцюбинський)
  • Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників .. Вони обліпили паровоз і наказали машиністу випустити пару. (М. Стельмах)
  • Мати до мене: – А ми й не помічаємо, що в нас у хаті холодно, аж пара ходить. (С. Васильченко)
  • * У порівн. Від радісного хвилювання втома розвіялася, як пара. (З. Тулуб)
Речовина в газоподібному стані, звичайно при температурі нижче критичної; газоподібний стан речовини. Приклади
  • При роботі з формаліном треба пам'ятати, що пара його отруйна. (з навч. літ.)
  • Блідий широколистий тютюн насичує повітря наркотичною парою. (М. Коцюбинський)
розм. Сильно нагріте вологе повітря, часто насичене яким-небудь запахом. Приклади
  • З долівки вставала важка смердюча пара і давила всякого свіжого чоловіка. (Панас Мирний)
  • В лазні .. ми нахльоскались віником, надихались парою. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАРИ́ТИ

Триматися, летіти в повітрі на нерухомо розпростертих крилах. Приклади
  • Орел парить під хмарами.
  • * Образно. Парили б [поети] скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели. (Т. Шевченко)
  • Мов орел, парив Каро у високому небі України. (Н. Рибак)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАРИ́ЛО

Дикоросла багаторічна трав'яниста рослина родини розоцвітих з опушеним колючим стеблом. Приклади
  • До вперше відмічених нами для Михайлівської цілини степових видів належать: парило велике.., астрагал шорсткий.., льон багаторічний. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАРІ́

Угода про виконання якого-небудь зобов'язання тією особою, що програ́є. Приклади
  • Андрій міг іти на парі, що то хтось підходить спеціально дивитися та прислухатися до нього. (І. Багряний)
  • Програти парі.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́РИТИ

Залишати землю під паром (див. пар1). Приклади
  • Хто землю парить.., той за хлібом не шарить. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАРО́М

Див. поро́м.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.