ПАНА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПАН

іст. Поміщик у старій Польщі, Литві, Україні і Білорусії. Приклади

Пани не знали, що з землею робити, як і кому її збути. (Панас Мирний)
Проти поїзда їхав другий такий самий довгий поїзд: то їхали польські пани-дідичі гуляти з нудьги так само, од сусіда до сусіда. (І. Нечуй-Левицький)
Поспільству співав він [кобзар] про сувору селянську долю, про панів-орендарів, про важку панщину. (З. Тулуб)
* У порівн. – Мовчить!.. Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче..; поводиться, як той пан з підданками! (Марко Вовчок)
М'ясце травицею прикрив [Вовк], А сам спочинуть ліг тим часом. Неначе пан який – лежить... (Л. Глібов)
– Буди вже своїх панів, – наказав Йонька [матері]. – А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму. Уже он прийшов Гаврило, пора виїжджати. Йонька хоч і погрожував, а сам будити гостей не наважувався: боявся не так сина, як невістки. (Григорій Тютюнник)

іст. Той, хто займав привілейоване становище у суспільстві до початку XX ст., належав до забезпечених верств міського населення, інтелігенції. Приклади

От несумнівні сліди присутності чоловіка: якісь рови, котрі в жаден спосіб не можна було би вважати ділом рук природи .. Всезнаючий Юрчик каже, що се пани тут колись серебра [срібла] шукали. (Г. Хоткевич)
Батько мій навіть продав десятину землі .. Йому, неписьменному, жилося і тяжко і гірко, і так хотілося “вивчити свого сина на пана”. (О. Довженко)
– Ти хочеш бути моїм паном, хочеш взяти мене... мої руки, мій розум, мою волю і моє серце... (М. Коцюбинський)
[Йоганна:] Ні, мій мужу й пане, прошу тебе, забудь мені те слово, – з твоєї волі я повік не вийду. (Леся Українка)

Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до осіб чоловічої статі. Приклади

– Здоров був, батьку, вельможний пане сотнику! – заклекотіла громада. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Несуть пани есаули Козацькую збрую. (Т. Шевченко)
Вона хотіла, щоб татко найняв до нього бонну, а татко найняв пана навчителя. (М. Коцюбинський)
– Господи, пан підполковник! – скрикнув Бараболя, підвів руки вгору і з непідробленою радістю кинувся до Погиби. (М. Стельмах)
Пан посол.
Пане міністр (міністре)!
Пано#ве депутати.
Тільки чудний номер “Народа” вийшов, якось зовсім неполітичний і не газетний, видно, що панове радикали мають поважнішу роботу. (Леся Українка)
– Прощайте, панове-сватове! Коли хочете, то справді випийте по чарці. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ну, теперечки, пани-молодці, – сказав Марко, зупиняючи їх, .. а ніч наша. (О. Стороженко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́НІ

іст. Заміжня поміщиця в старій Польщі, Литві, Україні і Білорусії. Приклади

Опівночі верталася додому в своє село якась багата пані. (І. Нечуй-Левицький)
Панський улюбленець, він [орел] щодня одержував з ласки пані Софії щедрий раціон – живу, взяту з отари вівцю. (О. Гончар)
* У порівн. [Явдоха:] А гарно, тату, Галі в окулярах. Так, мов яка дуже велика пані. (Панас Мирний)
Не велика Стеха пані, тим що сіла в панські сани. (Номис)
Серед села вдова жила У новій хатині, Білолиця, кароока І станом висока, У жупані; кругом пані, І спереду й збоку. (Т. Шевченко)

іст. Особа жіночої статі, що займала привілейоване становище у суспільстві до початку XX ст. Приклади

Марко Вовчок це псевдонім якоїсь пані Маркович. Чи не знаєш ти її адреса [адреси]? (з наук. літ.)
[Сабіна:] Хай пан дозволить піти рабині знову до роботи, бо, може, вернеться з дороги пані, то ще мене за лінощі скарає. (Леся Українка)
Знялась буча. Пані [економова мати] та наймичка сварились, докоряли одна одній та мало не бились... (М. Коцюбинський)
Від Великодня служить [Зінька] у них, а так наче давно вже. Що вже намучилась, і цур їм. У роботі завжди, сама ж усе, бо він десь або по ділах, або гуляє, а вона ж – пані, ні за холодну воду. (А. Головко)
Постояли ми там годину, а може, й більш. Якась пристаркувата пані до нас іде. (Марко Вовчок)
Худа й бліда, мов свічка, пані розповідала про те, як їй тяжко було добути собі чорного агата для намиста, що гадючкою стисло її горло. (Олесь Досвітній)
Моя жінка засилає Вам і Вашій пані привіт. (М. Коцюбинський)

Ввічлива форма звертання або називання стосовно до осіб жіночої статі. Приклади

От було тільки що зійдуться вони, зараз і почнуть якусь там ущипливу розмову між собою. – Е, – каже було наш старий, – е, пані-сусідко! Я б вас де полковником настановив! (Марко Вовчок)
Ще перед ранішнім чаєм в столовій з'являлась пані Констанція незвичайно рухлива і енергічна. (М. Коцюбинський)
Вельмишановні пані і вельмишановні панове. (О. Довженко)
[Кобзар (заводе [заводить] пісню):] Наїхали до Марусі козаченьки в гості, – Марусенько пані! Чи є твій пан дома? (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́НІВ

Прикм. до пан; належний панові (у 1, 2 знач.). Приклади

Гляну в щілину, побачу панову кострубату голову, його мишачі очі – так мене страх і обійме. (Панас Мирний)
Був на селі вівчар Тарас; Він панових овечок пас. (Л. Глібов)
Коли б на суд ставати довелось І право панове доводить на посілість, Всі гості свідками б тоді і знадобились. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
Чую голос Стецька, прихвосня панового: “Степан Степанович приказали, щоб я зараз же привів вас. Чуєте?..”. (Г. Хоткевич)
Панів кум.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах