ПАЛИЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПА́ЛИЦЯ
Відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки.
Приклади
- Пастух, служебка з підпасками наступають, будівничий і робітники одбиваються; спершу борються голими руками, потім ідуть в діло палиці, кілки й каміння. (Леся Українка)
- Висмикнув [Прохор] із тину палицю, поклав у кишеню шмат хліба та жменю махорки і пішов. (І. Микитенко)
- У хату ввійшла якась баба з палицею і торбиною на плечах. (М. Коцюбинський)
- Вклонилися [брати Горонецькі] і відійшли наліво. Краги на їхніх ногах поблискували, як рижі боки ситої кобили. Обидва швидко крутили мережаними палицями. (Григорій Тютюнник)
- [Панна Рома:] Няня казала, що то був... велетень із залізною палицею і що його не брала ні куля, ні меч. (С. Васильченко)
- Регулювальники в білих касках, в білих, аж до ліктя, рукавицях, з картатими жезлами-палицями в руках, стояли посеред мосту, розставивши ноги. (П. Загребельний)
- І цар взяв палицю до рук, І змовкло все нараз Навкруг. (Л. Первомайський)
Важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя.
Приклади
- Вони [слов'яни] добре володіли в бою залізними мечами, сокирами і важкими дрюками (палицями), влучно метали каміння з пращі. (з навч. літ.)
церк.
Частина облачення вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата.
Приклади
- Простягати палицю.
- Подавати палицю.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.