ПАЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПАЛИ́ТИ

що. Знищувати вогнем. Приклади

Магнати палять хати, Шабельки гартують. Довго таке творилося. (Т. Шевченко)
Отож, палячи свої невдалі твори, я почував неначе помсту за “своїх дітей”. (Леся Українка)
Курять [бригади] огнища понад шляхом – зволочини палять. (А. Головко)
Перегріта праска палить білизну.

що, чим і без прям. дод. Спалювати яку-небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання і т. ін. Приклади

Вогонь пригасає, бо нема чим палити. (Г. Хоткевич)
Річка шумить і викидає колоди на берег сердито: на й тобі, чоловіче, з тих величавих лісів, бери швидше, висушуй, пали в хаті. (І. Муратов)
Подекуди вже палили вогнища з сухого бур'яну, біля них грілися трудармійці. (Григорій Тютюнник)

Обдавати жаром; пекти, припікати. Приклади

Кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила. (Панас Мирний)
Мало накочена дорога була труська, сонце палило, як з печі, а я .. проклинав і возика, й себе. (В. Винниченко)
На узліссі сонце є, жарить; так вони зайдуть у гущину, так там ще й гірш: нівідкіль прохолоди ніякої, тільки що зверху палить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Але ж палить, – скаржиться до Черниша один з його колег, капітан Засядько, розстібаючи комір. (О. Гончар)
Брів межею тихо, як привид... сумний. Колосся до ніг йому з сумом лащилось-скаржилось. А по степу вітри-суховії летять – палять хліба. (А. Головко)
Палило трави, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви. (О. Гончар)
Як виїздили з дому – морози палили, а тут все місто вже відтає. (О. Гончар)
Там Юркові довелося зазнати, почім пуд лиха. Три ночі блощиці, як вогнем, палили ноги й руки. (С. Чорнобривець)

перен. Дуже хвилювати, непокоїти, мучити (про певні відчуття, переживання і т. ін.). Приклади

Страшні думки вставали в Зіньковій голові .. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів. (Б. Грінченко)
В очах старої Власов бачить Галині очі, вони так і палять його. (Панас Мирний)
Сльози безсилого розпачу й образи палили груди, ставали в горлі клубком. (З. Тулуб)
Лиш ти одна, мені одна лиш ти Мій палиш сон і душу мою палиш. (М. Вінграновський)
Голод рвав його нутро, спрага палила горло. (І. Франко)
Пив [Краньцовський] квасне молоко безперестанку, так його палило всередині. (Л. Мартович)
Грині ж вона просто співчуває. В роті палить? Певне, йому дістався самий перець, що осів на дно. – Запий, Гриню, компотом... Воно пройде. (О. Гончар)
[Горнов (приклада руку їй до голови):] Ач, який жар палить!.. (М. Кропивницький)
Нестерпно боліла нога, мене весь час то палило, то морозило. (Ю. Збанацький)

що і без дод. Вдихати і видихати дим тютюну, потягуючи його з чубука люльки, цигарки і т. ін. Приклади

Жили собі спокійненько: білявий чоловік або огонь кресав, або люльку палив. (Марко Вовчок)
Хтось біля вікна палив цигарку, і вогник її раптом збільшився, зробивши потім у темряві траєкторію яскравої зірки. (Ю. Яновський)
Льотчик палив сигару за сигарою і, походжаючи по кімнаті, розповідав. (Іван Ле)
Галаган, що вже закурив сам, відкрив портсигар Кузьмі, а потім до Діденка: – Ви теж, здається, палите. Прошу. (А. Головко)
Єдиною невигодою товаришки Тоні було її куріння, бо Городовський не тільки не палив сам, а й насилу терпів курців близько себе. (В. Підмогильний)
– А я не палю. А запальничка є. Будь ласка. (О. Бердник)

що, діал. Випалювати (цеглу, гончарні вироби і т. ін.). Приклади

Палити цеглу.

що, діал. Гнати (горілку). Приклади

Пан став на місці мов прибитий, Почувши все. “Ось як воно! Зовсім пора покинуть пити! Пощо ж мені її [горілку] палити?”. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАЛ

Дуже сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. Приклади

Шугають вони [голуби], сполохані з гнізд своїх, над широким полум'ям [пожежі], в диму та курищі, в гарячім від палу повітрі. (Панас Мирний)
Сонце хилиться до обрію, кидаючи землі і людям останній свій пал. (М. Чабанівський)
Пал мартена дихнув на мене. (Ю. Смолич)
В золотих житах налитих, мов огнем, липневим палом, Ось пливе він, мов на хвилях, на комбайні за штурвалом. (Л. Первомайський)
[Може, я хвора] на недугу прагнення до соняшного палу, що без кінця обертає плодющу вогкість життя. (В. Підмогильний)

Дуже висока температура тіла при захворюванні. Приклади

[Руфін:] У хаті гірше, – душно, млосно якось. У мене пал тепер. (Леся Українка)
У колисці, бачу я, Спить в палу́ мале хлоп'я. (Я. Щоголів)
– Краще загинути, ніж так жити! краще загинути, краще загинути! – промовляла Софія в якомусь палу. (Леся Українка)
Від його слів гарячий пал обгортав Ярину: їй уклонявся Максим Кривоніс. (П. Панч)
Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою, почуває на щоках цей пал розшарілості і від цього зовсім ніяковіє. (О. Гончар)

чого і без дод., перен. Сильне внутрішнє збудження, піднесення, викликане глибокими почуттями, переживаннями або завзяттям у ставленні до чого-небудь. Приклади

Вона почутила пал кохання наглий, раптовий. (І. Нечуй-Левицький)
Свідомість, що його руки торкались її голого тіла, війнула на неї запаморочливим палом. (В. Підмогильний)
Я ніколи не бачила, щоб люди так сердечно, з душевним палом і вдячністю аплодували людині. (М. Чабанівський)
В дощ холодний Ловив колись я окунів, І пал рибальства благородний Так у грудях шалено цвів. (М. Рильський)
А там життя, там – не провалля, Країни інші систем других... Наш пал туди, все вище, далі, Як фуга, біг. (М. Хвильовий)
Очі йому нараз побільшали й потемніли, потім замерехтіли, потім зненацька бризнули таким палом, що цього погляду витримати ніхто вже, здавалось, не зміг би. (О. Ільченко)
Вона говорить про невідому мені країну з таким палом, якого я не відчував у житті ніколи. (П. Колесник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́СТИ

кого, що, рідко без дод. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Приклади

Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. (Т. Шевченко)
Я все була у роботі та роботі: коли не гусей пасла, то шила; коли не шила, то пряла. (Панас Мирний)
Спершу не з якою охотою пішов був Артем до отари. Але скоро звик і до овець, і до степу, де пасли, і до діда-чабана. (А. Головко)
* Образно. Я – добрий вітер, я пасу вам хмари На голубих лугах ясного неба. (І. Муратов)

без дод., діал. Пастися. Приклади

Тут ущипне [вівця] травку, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАЛИ́ТИ

Стріляти з вогнепальної зброї (звичайно залпами або часто). Приклади

По йому [полю] уздовж і впоперек бігали коні; переходили люди; палили з гармат; стріляли з рушниць... (Панас Мирний)
Він обернувся і почав палити в своїх переслідувачів з нагана... (І. Микитенко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАЛ

Паля, чавунна тумба і т. ін., врита в землю біля пристані, до якої канатами прив'язується судно під час стоянки. Приклади

Матрос надійно закріпив швартови на палі. (із журн.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́СТИ

Док. до па́дати 1–5, 7–9, 11. Приклади

Осінні морози пали – вечори й ранки стали морозити. (Марко Вовчок)
Ось-ось паде блискавиця, ось-ось ударить грім. (М. Коцюбинський)
Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. (І. Котляревський)
Далі пав [Наум] перед образами навколішки і моливсь. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Я пав духом на час, я заслаб в самоті, Весь погнувся під горя вагою. (П. Грабовський)
Один дощик об Миколі Випав в ранню добу... Тут ще пошесть престрашенна Пала на худобу... (І. Манжура)
А до того ще й голодний рік настав, – дощів, кажуть, не було до самого Петра; яка була скотина, пала за літо. (Д. Мордовець)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПА́ЛІ

Одна з індійських мов, яку використовують у буддійській релігії та культурі. Приклади

Мова палі.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах