ОСТОВПІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОСТОВПІ́ЛИЙ

Дієпр. акт. до остовпі́ти. Приклади

Спинився я на хвильку остовпілий, Наслухав, як ярмо засніжене скрипить. (М. Рильський)

у знач. прикм. Який раптово втратив здатність рухатися, свідомо сприймати що-небудь (від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін.). Приклади

Калинович стояв у своїм кутику заглушений, остовпілий, безтямний. (І. Франко)
Вхопив [дід] з кілка шапку і вийшов з хати. Вражений з несподіванки Остап мовчав остовпілий. (Б. Грінченко)
* У порівн. Кінь завмер. Він стояв, як укопаний, немов остовпілий від подиву. (Ю. Збанацький)
Вона посміхнулася ще глузливіше і відвела очі. В чужих, остовпілих очах [фашистів] вона не знайшла честі. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін. Приклади

Мотуз остовпів і не міг і слова промовить. (І. Нечуй-Левицький)
Тихін .. щось місив у ночвах на лаві. Як тільки рипнули двері, став і повернув голову, та так і остовпів. (А. Головко)
Поява Запорожця так вразила Вітрову, що вона в першу хвилину навіть не розгубилася, а просто остовпіла. (Ф. Бурлака)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Присл. до остовпі́лий 2. Приклади

Еріх Лешнер стояв остовпіло. Невже йому можуть дати землю? Невже цей офіцер казав правду? (В. Собко)
– Сідай, сідай, синашу! – масно заговорив Жежеря, коли він остовпіло кліпав очима біля дверей – від збентеження, від яскравого світла. (В. Речмедін)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах