ОСТАНОК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОСТА́НОК

Те, що залишилося від кого-, чого-небудь; рештки, залишки. Приклади

Тепер, кажуть, Головатий останки збирає Та на Кубань підмовляє, Черкеса лякає. (Т. Шевченко)
Він встав з канапи, одсунув злегка круглий стіл з останками вечері. (М. Коцюбинський)
Вдалині, в синяві небес, понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку. (О. Ільченко)
Останки викопних тварин.

уроч. Тіло, рештки тіла небіжчика. Приклади

Згадайте праведних гетьманів: Де їх могили? де лежить Останок славного Богдана? (Т. Шевченко)
Могилу придавили [опришки] зверху камінням і замаскували, щоб не знайшли її вороги та не познущалися над останками побратимів. (В. Гжицький)
Сірий камінь розповідав, чиї останки поховані тут. Максим потягся рукою до кепки. (І. Цюпа)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те, що залишилося від чого-небудь; рештки, залишки.

Без останку — а) повністю, остаточно; до кінця; б) нічого не лишаючи після себе; безслідно.

До останку — а) повністю, до кінця; б) до останньої можливості; в) до кінця життя; до смерті.

На останку; На останок — на закінчення, на завершення чого-небудь; під кінець.

Тіло, рештки тіла небіжчика.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.