ОЗИВАТИСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОЗИВА́ТИСЯ
Те саме, що обзива́тися 1–5.
Приклади
- – Сядь же ти, півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова, та як прийде лисичка, то не озивайсь! (з казки)
- Ой піду я темним гаєм, Дружиноньки пошукаю. – Де ти? Де ти, озовися? Прийди, серце, пригорнися. (Т. Шевченко)
- – А .. прочую що погане про дівку – нехай тоді вона до мене краще й не озивається, бо я й не поздоровкаюсь до неї довіку... (Л. Яновська)
- – Здоров був, Цуцику! Знічев'я спочиваєш? – Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь... (Л. Глібов)
- Незабаром його кудись погнали та більш він не вертався, не озивався. (Панас Мирний)
- Пробачте, що я так довго не озивався. (В. Самійленко)
- В хлівці тихо шавкотіли качки, а в густих заростях садка то там, то там уже потроху озивалися, мов пробуючи свої голоси, вечірні солов'ї... (І. Вирган)
- Ледве чутно скрипнули ворота, Десь цвіркун озвався і замовк. (І. Муратов)
- Зненацька озвалося хлипання, спершу тихше, а далі все голосніше й голосніше. (Б. Грінченко)
- Стрілянина не вмовкала, тільки ставала густішою і озивалася в різних кінцях степу. (Мирослав Ірчан)
- А Галине сердечко, що йому все, що стрічалося, що вбачалося, приповняло та прибільшало щастячка й радощів, – Галине сердечко до всіх озивалося. (Марко Вовчок)
- На те в грудях мужні сили, На те в серці щирі гуки, Щоб співати до могили, Озиватись на всі муки. (П. Грабовський)
- Про нововигадані церковні школи [піп] озивався неприхильно, бо така школа могла б йому тільки клопіт зробити. (Б. Грінченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.