ОБМОВЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБМОВЛЯ́ТИ

кого. Неприязно висловлюватися, говорити щось погане про кого-небудь; ганити, гудити. Приклади
  • – Ніколи нікого не суджу і не обмовляю ані в очі, ані поза очі. (І. Франко)
  • В останню мить баба Лисавета стямилась, не захотіла обмовляти свою невістку. (Д. Бедзик)
  • Їх знов почали обносити та обмовлять по київських салонах. (І. Нечуй-Левицький)
кого. Несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого-небудь; оббріхувати. Приклади
  • – Не крала я зроду-віку мого, пані, – одмовляє стара .. – Не по правді мене обмовляєте! (Марко Вовчок)
  • – Не важко обмовити людину, а хто їй порадить, як цей час прожити? (М. Стельмах)
що, заст., рідко. Обговорювати. Приклади
  • Хурман порався з фаетоном, а Савка крутивсь біля нього. Певно, вже обмовляють новини. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.