ОБЛАЧЕННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБЛАЧЕ́ННЯ я, с.

рел.-церк. Дія за знач. облачи́ти і облачи́тися. Приклади

Вони простували до церковці Петра і Павла, що стояла навпроти Прядильної вежі: на Досифея чекав ще ритуал облачення. (Р. Іваничук)

рел.-церк. Одяг, у якому священнослужителі здійснюють обряди богослужіння. Приклади

Серед костьолу з хрестом в руці в повному облаченні стояв ксьондз, весь сивий і білий, мов вибитий з мармуру, притиснув до грудей золотого хреста. (Л. Старицька-Черняхівська)
Із Софійського собору на паперть вийшов патріарх Паїсій, за ним митрополит Косов і архімандрит Тризна з соборним причтом уже в облаченні. (П. Панч)
Кожний чин духовенства відрізняється облаченнями, серед яких можна розрізнити: архієрейське, єрейське, дияконське, паламарське. (з наук.-попул. літ.)
Після великого славословія священик, в усьому облаченні, тричі кадить престол, на якому лежить Хрест, співаючи: “Святий Боже”. (з рел.-церк. літ.)

уроч., жарт. Який-небудь одяг, убрання (у 1 знач.). Приклади

Грушницький поверх солдатської шинелі повісив шаблю й пару пістолетів: він був досить смішний у цьому геройському облаченні. (О. Кундзич, пер. з тв. М. Лермонтова )

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.