ОБЛАЧЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
облача́ти «одягати»
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. облачити пов’язане з облѣшти «одягти», яке походить від псл. *obelkti ‹*obvelkti «тс.»;
р. облача́ть, бр. аблачэ́нне, др. облачити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
облаче́ння
облачи́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аблачэ́нне | білоруська |
| облачити | давньоруська |
| *obelkti ‹*obvelkti «тс.» | праслов’янська |
| облача́ть | російська |
| облачити пов'язане з облѣшти «одягти» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України