ОБЛАЧАННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБЛАЧА́ННЯ я, с., рел.-церк.

Дія за знач. облача́ти і облача́тися. Приклади
  • Облачання священика – вхідний обряд літургії, під час якого ієрей одягає на себе богослужбовий одяг, супроводжуючи свої дії молитвами. (з рел.-церк. літ.)
Те саме, що облаче́ння 2. Приклади
  • Коли вже на гіллі висіло усе облачання, помітив отець Миколай, що він не один. (Г. Тарасюк)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.