ОБКУТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБКУ́ТУВАТИ ую, уєш, недок., ОБКУ́ТАТИ, аю, аєш, док.

кого, що чим, у що. Покривати щось, когось кругом, з усіх боків, щільно огортаючи, обвиваючи чим-небудь; обмотувати (у 1 знач.). Приклади

Незнакомий пан в задумі розглядає вірьовку; далі обкутує нею себе.., натужується й перериває. (С. Васильченко)
Вливши кілька краплин спирту мисливцеві в рот, почав [Грабовський] обкутувати його рушником поперек грудей. (М. Сиротюк)
Так їх [чоботи] обкутують ганчір'ям швидше для того, щоб не лишати слідів. (В. Шкляр)
Однієї ночі в'язні з хустського табору розібрали огорожу на центральному плаці, .. поставили схожу на ешафот трибуну, сам пам'ятник обкутали брезентом. (С. Скляренко)

кого, що, перен. Густо покривати з усіх боків, оточувати (про туман, дим і т. ін.); оповивати, обволікати (у 1 знач.). Приклади

Падав сніг великими клаптями, обсипував шапки залізничників сивим пір'ям, лягав на темних хутрах пасажирів ясними плямами, обкутував залізне поруччя поплутаними сірими нитками. (Б.-І. Антонич)
В човні сидів літній чоловік; світло від сірника, що присвічував він ним годинника на руці, ореолом обкутувало його бюст. (А. Дністровий)
Біла імла впала потроху на супротилежні київські гори й обкутала верхи церков та дзвіниць на горах. (І. Нечуй-Левицький)
Темрява охопила її всю, обкутала її, налилась в очі, в легені, .. наповнила кожну цяточку її тіла. (І. Микитенко)
Густий дим обкутав одразу башту. (А. Шиян)

кого, перен. Повністю оволодівати ким-небудь; охоплювати (про почуття, спогади і т. ін.). Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.