ОБВИНУВАЧУВАНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБВИНУВА́ЧУВАНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до обвинува́чувати. Приклади
  • До головної комендатури містечка патрулі польової жандармерії щохвилини водили якусь перепуджену єврейську душу, обвинувачувану у поширенні фальшивих вигаданих чуток. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
  • Т. Шевченко на допиті тримався з гідністю й у своїх показаннях не дав приводу притягти до відповідальності осіб, обвинувачуваних у недозволених з ним відносинах. (з наук.-попул. літ.)
у знач. ім. обвинува́чуваний, ного, ч.; обвинува́чувана, ної, ж.; юр. Особа, якій в установленому законом порядку висувають обвинувачення в якому-небудь злочині; обвинувачений (у 3 знач.). Приклади
  • У разі призначення і проведення експертизи обвинувачуваний наділяється законом широкими правами, які забезпечують йому можливість здійснити захист своїх законних інтересів. (з навч. літ.)
  • Пан прокурор залізав у душу обвинувачуваних. (І. Франко)
  • – Неправда! – кричав чи то жертва, чи обвинувачуваний. – Неправда! – Ви самогубець... – зітхнув нарешті прокурор. – Судіть мене. Жінка себе обмовляє. (М. Матіос)
  • Перебіг процесу, надання обвинувачуваній і її захисту короткого терміну для ознайомлення з матеріалами справи ніби сигналізують про налаштованість влади завершити процес обвинувальним вироком. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.