ОББИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь. Приклади

Він [суп] густий вийшов, бо зовсім бульба розварилась; їли і ретельно оббирали на череп'яних беріжках [бережках]. (В. Барка)
Обтрушуючись, оббираючи з себе клубки павутиння, офіцери пробираються назустріч один одному. (О. Гончар)
Біжить собака..: – Дівонько-голубонько, обчисть мене, оббери реп'яхи на мені. (з казки)
[Неріса:] Іди. Та оббери ж оте галуззя [лавровий вінок] з своєї голови. (Леся Українка)
Скиба зняв шапку і підставив під сошник, а тоді обібрав з нього зволочини – посипалось зерно в шапку. (А. Головко)
Маринька .. підійшла до Василини, .. обтрусила муку з її спідниці й навіщось обібрала з пальців прилипле тісто. (М. Матіос)

кого, що від кого – чого і без дод. Очищати, звільняти кого-, що-небудь від чогось зайвого, непотрібного або шкідливого, знімаючи його одне за одним. Приклади

А він [дід], старесенький, вже зовсім нездужа..; панькайся коло його [нього], годуй його, оббирай та прибирай. (з переказу)
Сидів [німець] і оббирав шматочок тарані від кісточок. (Панас Мирний)
Синичка проспівала коротеньку пісню і полетіла оббирати галузки і листя від гусені. (В. Гжицький)
Мені здалося, що на мою душу налипло жабуриння і я вже ніколи не обберу його. (Ю. Мушкетик)

що. Те саме, що обрива́ти¹ 1. Приклади

Здіймають [хміль] з дротів.., кладуть на землю і там оббирають запашні терпкі кетяги. (В. Кучер)
Прохор попростував до саду й почав там оббирати на гілках сухе скручене листя. (А. Шиян)
Дрозди об'їли ягоди з кущів, які оббирав я. (Т. Прохасько)
Якось Степанко ходив у ліщину по горішки, але хтось уже обібрав кущі, то мусив вертатися додому з порожнім козубцем. (В. Шкляр)

що чим, з чого і без дод., розм. Знімати, зрізувати з чого-небудь верхній шар (шкаралупу, лушпиння і т. ін.); чистити, обчищати. Приклади

Ярина спочатку шпортається по хаті, коло печі, потім сідає оббирати ножем картоплю. (Леся Українка)
Янцьо .. почав вибирати з-за пазухи незрілі ще лісові горіхи, розкушувати їх зубами, оббирати й заїдати смачно. (О. Кобилянська)
Моя сусідка з п'ятого поверху .. оббирала шкірку з помідорів. (Ю. Іздрик)

кого, що і без прям. дод., розм. Привласнювати чуже силою або нечесним шляхом; грабувати. Приклади

Що попадавсь їм багач у руки – вони його оббирали, попадався вбогий – вони його наділяли. (Марко Вовчок)
Тихон дума усіх обібрати, щоб тільки самому розбагатіти. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Сафрон, зітхаючи, сказав.., що його обібрали бандити, ледве з одною душею вирвався од них. (М. Стельмах)
– Що то за собака, що й не гавкне ніколи! – ремствує, було, мама. – Обберуть колись злодії – він і оком не моргне. (А. Дімаров)

Те саме, що обкрада́ти. Приклади

– Місця тут глухі, пустельні .. Храм не раз і не двічі оббирали до останнього дріб'язка. (В. Чемерис)
– Це вчора піймали злодіїв, кооператив обібрали. (А. Головко)
Скрутив [Вася Равлик] вудочку й тільки по тому йому прийшло до голови: а чи добре зробив, що покинув удома чужу жінку. А що, коли вона його оббере? (Валерій Шевчук)

Нечесно користуватися чужим. Приклади

Дядько .. почне закидати: що де в чорта хто не вирветься, .. та все до його [нього], на його шию, об'їдати та оббирати. (Панас Мирний)
Він, не задумуючись, сіяв грішми, дозволяв своїм слугам оббирати себе, а коли заплутувався в боргах, сповіщав про них батька. (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона)

перев. док., кого, що, заст. Те саме, що обира́ти 1, 2. Приклади

Та тебе б тілько в просо за опуда поставити, а не за будівничого оббирати! (І. Франко)
Сват повів розмову про недавні сороковини по батькові Харитона й закинув, що громада в Вільшаниці, після похорону старого батька, обібрала на парафію Харитона. (І. Нечуй-Левицький)
Обібравши місце під стіною, він поволі сів на стілець. (С. Васильченко)
Цар обібрав з-поміж своїх вельможів [вельмож] Людину мовну. (А. Кримський)
І от, значить, заснувалося на селі .. кредитове .. товариство... І вивіску вивісило, і правління обібрало.... (Остап Вишня)

ОББИРА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ОБІБРА́ТИ, обберу́, оббере́ш, док.