НІМОТНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НІМО́ТНИЙ а, е.

Не спроможний подати голосу під впливом сильного почуття; німий (у 2 знач.). Приклади

Тривожна, трепетна, смутна, Тамара часто край вікна сидить у роздумі, самотна, у далеч дивиться, німотна, і жде, й зітхає кожну мить.... (М. Драй-Хмара)
Ридання перехопили йому [Робертові] горло. Німотний і блідий, він також знепритомнів. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
Німотні двері, аніде ні звуку, лише жерделі ветхі у дворі повільно поколихуються. (В. Стус)

Який не супроводжується мовленням; німий (у 3 знач.). Приклади

Всі мовчки, схилившись, сиділи. Перший секретар з суду порушив ту німотну тишу. (Панас Мирний)
– Селянська доля! – задумливо відповів Данило і на німотний погляд Мирослави невесело посміхнувся. (М. Стельмах)
Скориставшись німотною паузою, переляканий дворецький запросив гостей до столу. (О. Гончар)
Мою душу огортала німотна розгубленість. (Р. Доценко, пер. з тв. Е. По)

Сповнений тиші, спокою, без голосних звуків; тихий, безгомінний; німий (у 4 знач.). Приклади

Цілий день не втихала робота, Віяв вітер, і сонце пекло, – І німотне смеркання в ворота, Наче гість дорогий, увійшло. (М. Рильський)
Швейцарська ніч виявилася не просто тихою, а німотною. (Ю. Андрухович)
Довга валка автомашин вирушила в німотні простори. (М. Андрусяк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.