ТИХИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ТИ́ХИЙ

Який звучить не сильно, не голосно. Приклади
  • Він [вітер] несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому. (М. Коцюбинський)
  • За вікном знизу чутно тихий свист. (Леся Українка)
  • Чути тихий плач матері. (О. Довженко)
  • Пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв. (Панас Мирний)
  • Вночі повалив сніг, тихий, густий. (Григорій Тютюнник)
  • У траві потонуть тихі кроки. (В. Сосюра)
  • Тепер, коли в хаті стало тихо, ми почули від забитих дверей ледве чутний брязкіт зброї, тихе тупання ніг. (Олесь Досвітній)
Сповнений тиші, без голосних звуків. Приклади
  • Була холодна, тиха і темна ніч. (І. Франко)
  • Тихими вересневими світанками господар, що виганяв худобу на пасовисько, прислухався, чи не гуркоче де-небудь далі, чи не відходить фронт, чи не гонять назад германця. (Григорій Тютюнник)
  • Заніміли, поникли, погасли ліси, І людські, і пташині мовчать голоси, І проходиш ти в тихих, морозних лісах: Таємниця сіяє й згасає в очах. (М. Рильський)
  • Його голос далеко чути серед тихого степу. (Ю. Яновський)
Без руху, непорушний. Приклади
  • Сонце сховалось за гори, в тихих вечірніх тінях закурились гуцульські хати. (М. Коцюбинський)
  • Маруся слухала, прижмуривши очі. В тихім повітрі кожне слово було чути, як коло вуха. (Г. Хоткевич)
  • Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться. (Марко Вовчок)
  • Був прекрасний той день. Небо – тихе та чисте. Але щось відчувалось у на́строях врочисте. (П. Тичина)
  • Погода була по-серпневому тиха й сонячна. (З. Тулуб)
  • В тихій воді було видно синє глибоке небо. (І. Нечуй-Левицький)
  • Цар Одіссей пригнав свої човни На сонні плеса тихого лиману. (М. Зеров)
  • Чим довше десь я мандрував Країнами далекими, – Частіше в пам'яті зринав Вишневий сад І тихий став, Покрівлі хат з лелеками... (І. Нехода)
  • Поїдемо, певно, човном, коли море буде таке тихе, як нині. (М. Коцюбинський)
  • Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки. (О. Довженко)
  • Сюди, до причалів тихої гавані, потекло збіжжя з широких і родючих просторів української і російської чорноземлі. (Ю. Смолич)
Такий, де немає шуму, метушні, руху. Приклади
  • Схилилася [Катря] на тин і подивилась у тихий та пустий двір. (Марко Вовчок)
  • В тихих кімнатках, схожих на чернечі келії, було дуже душно. (І. Нечуй-Левицький)
  • На тихій, порослій травою вулиці, проти відчинених воріт .. зупинилась візнича прольотка. (О. Довженко)
  • Сьогодні Супрунові село здавалося страшним; тихе, забуте людьми, воно лежало, мов цвинтар. (М. Стельмах)
  • Є таке тихе узбережжя, де дрімає собі під козирком черепиці одна рибальська хатина. (О. Гончар)
  • Неначе вигнанець з чужини, Неначе в'язень з тяжких пут, Так я, о друже мій єдиний, .. Душею рвусь в твій тихий кут. (І. Франко)
  • Гризельді здалося, що якась сила перенесла її в далекий тихий край. (І. Нечуй-Левицький)
  • Як би і йому, Данилові, хотілося зараз із веслом у руці сісти на свій вербовий човен, прибитися ним до свого тихого дому, до братів і дружини. (М. Стельмах)
Без напруженої діяльності, бурхливого перебігу, без тривог і струсів. Приклади
  • Твоє життя буде тихе та безжурне. (І. Нечуй-Левицький)
  • З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої. (М. Коцюбинський)
  • Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла. Ну, потім тиха наша обстановка, тихе життя підняли мене на ноги. (Г. Хоткевич)
  • Тільки перед світом заплющив [Чіпка] очі й заснув тихим, одрадним сном. (Панас Мирний)
  • – Пошли вам, боже, в моїй хаті тихую старість, як погожая вода в криниці. (М. Коцюбинський)
  • – Весілля буде тихе, не бучне. (І. Нечуй-Левицький)
  • Похорони князя були тихі, не дуже бучні. (Леся Українка)
Який звичайно не проявляє різко або бурхливо своїх почуттів; спокійний, лагідний. Приклади
  • Він був тихий та слухняний ще змалку, слухав матері й тепер. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Хотина:] Розпитувала я по людях: всі Романа шанують і почитають. Кажуть, що тихий, і ввічливий, і розсудливий. (М. Кропивницький)
  • Тиха, покірлива, всіх слухала [Маланка] і плакала по закутках. (М. Коцюбинський)
  • Крісп надіходить, Милий дідок, красномовства ласкавого, тихої вдачі. (М. Зеров)
  • Мені теж хотілось хвалитися своєю бабою, але вона мала тиху вдачу і з вигляду була непомітна. (П. Панч)
  • Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець .. Маруся їм у слід дивилась своїм поглядом тихим. (Марко Вовчок)
  • Вона глянула на мене своїми тихими очима і посміхнулась, але не весело. (Я. Гримайло)
  • А душу треба розважать, Бо так їй хочеться, так просить Хоч слова тихого. (Т. Шевченко)
  • Він чекав, що його вилають, проженуть, а тут тихе, ласкаве слово... (М. Коцюбинський)
  • – Хай ваша малеча, бавлячись після війни під цими зеленими деревами, спом'яне і нас незлим, тихим словом. (О. Гончар)
  • Із обличчя не сходив тихий усміх. (А. Головко)
  • Тихим рухом обняв [опришок] .. і впився губами в губи... (Г. Хоткевич)
Слабкий, незначний за силою вияву. Приклади
  • Удосвіта його дихання зробилося таке рівне й тихе, що Гаїнці здалося, мов уже він перестає дихати... (Б. Грінченко)
  • Проблиски світла спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли. (М. Коцюбинський)
  • Вітер тихий з України Понесе з росою – Мої думи аж до тебе... (Т. Шевченко)
  • Від тихого подиху вітру гупав стиглими яблуками сад. (І. Цюпа)
  • На парк, на ліс, на всю землю лився тихий молочно-білий світ. День ні хмарний, ні сонячний, не золотий, а якийсь ніби срібний. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тихий вогник. Чорні силуети Чотирьох людей у темноті. (М. Рильський)
  • В небі тихий місяць лине. (В. Сосюра)
  • Він говорив про чудесне літо і про тихі зорі одної в світі батьківщини. (Ю. Яновський)
  • Мла впала. Лише у вікно лився тихий світ сонного міста... (А. Головко)
  • – Діду! Діду! здрастуйте, дідусю! – закричало радісно дитя. Дід зиркнув, .. по старому виду пробігла тиха одрада. (Панас Мирний)
  • Деякий час троянівці їхали в тихій жалобі. Усі думали про те, що жив чоловік і – нема. (Григорій Тютюнник)
Повільний, нешвидкий. Приклади
  • Він і пішов буцімто у город, тихою ступою, похиливши голову. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко, – але якою тихою здається та їзда молоденькому мандрівникові! (Леся Українка)
  • Знизу з городу підходить Скиба. Помалу йде. Але, знати, не легко дається йому оцей спокій і тиха хода: напружений увесь. (А. Головко)
  • Ой, там, за Дунаєм, Та за тихим Дунаєм Молодець гуляє. (з народної пісні)
  • Похилились верби в воду Тихої ріки. (І. Франко)
  • Прут під самими Чернівцями тихий, в зелених берегах в'ється собі поміж гаями. (Леся Українка)
  • Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом, що в теплій мураві Дзюркоче й пеститься. (М. Рильський)
перен. Безмовний, сумний. Приклади
  • Неогороджена хатинка, і нема сіней, ані комори, нема садочка, ані города коло неї, тільки стара тиха груша з зломленою верховиною. (Марко Вовчок)
  • Все кругом неї [тюрми] було тихе, мертве. (Панас Мирний)
  • Я зняв шолома. Все чорніло, коли навколішки я став і тиху братика могилу, прощаючись, поцілував. (В. Сосюра)
  • Просив [Гарасько] Тимка залишитися, щоб підслідити, що воно буде далі під тихими вербами. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.