НУДЬГА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Приклади

Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози. (І. Котляревський)
Я стою біля ґанку і слухаю, як у мені важко, незграбно починає ворушитись нудьга, неначе жаба, що випручується з-під піску. (В. Винниченко)
Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей. (С. Чорнобривець)
Нудьга гнітила сіятельного. Щоб порятуватися від неї, звелів цілий день дзвонити у великий дзвін Спаського собору. (П. Загребельний)
Стала нудьга виглядати його [Остапа] очима, журба невимовна гнітити його душу. (Панас Мирний)
Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими гостями – і між стінами заворушилась нудьга. (С. Васильченко)

Стан, зумовлений одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Приклади

Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги. (О. Олесь)
Дедалі більше від голоду й відрази до цього товариства Степана обіймала нудьга. (В. Підмогильний)
Вони мали б відчувати радість і піднесеність, але замість цього в кабіні панувала похмура нудьга. (М. Дашкієв)
Нудьга губить на землі дев'ять десятих добрих починань. (Ю. Мушкетик)
Вигнали нудьгу з села: – Нагулялася, доволі! – А тепер ця зайда зла виє десь в снігу на полі. (С. Воскрекасенко)

у знач. пред., з інфін. Нудно, нецікаво. Приклади

Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко. (Л. Мартович)
Яка нудьга бути вічно балагулою! (Б. Антоненко-Давидович)

за ким – чим і без дод. Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Приклади

Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину. (Т. Шевченко)
За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував. (Марко Вовчок)
– Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто – у мене з'являється нудьга за батьківщиною. (Ю. Яновський)
Від деяких поглядів у Андрія мимохіть перебігав легенький, неприємний морозець, бо в тих поглядах світився кричущий переляк, нудьга й жаль невисловлений. (І. Багряний)
Вiдголоски про збройнi сутички в рiзних кiнцях свiту блискавично облiтали села i посилювали жах перед завтрашнiм днем. Запанували нудьга i вiдчай. (Р. Андріяшик)
Нудьга потроху сунула й сунула, як потоки великої повені. (М. Івченко)

перен., розм. Про нудьгаря. Приклади

Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав. (прислів'я)
– Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого. (М. Стельмах)

НУДЬГА́ и́, ж.