НЕІМУЩИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕІМУ́ЩИЙ а, е, книжн., заст.

Який не має достатніх засобів для існування; бідний, нужденний, убогий. Приклади

К іменитим панам, К неімущим старцям, К козакам-молодцям, К чорнобривим дівкам, У душах, у серцях Тугою-лучиною, пісне, заньмися! (М. Костомаров)

у знач. ім. неіму́щий, щого, ч.; неіму́ща, щої, ж. Людина, яка не має достатніх засобів для існування; бідняк. Приклади

Тільки збере [Наум] хоч трохи чого, так і роздає бідним та неімущим. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Поставте на майданах казани, розкладіть вогнища і варіть для воїнів та неімущих кашу. Люди не повинні голодувати! (В. Малик)
– В нас не благодійний заклад, Олесю Олексіївно. Ми не маємо пільгових тарифів для неімущих. Тим більше, наша платня невелика. (В. Кожелянко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.