УБОГИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

УБО́ГИЙ

Який живе в нестатках, злиднях; бідний; протилежне багатий. Приклади
  • Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах. (Ганна Барвінок)
  • – Може, кого любить.., – говорить мати, – може якого сироту вбогого покохала. (Марко Вовчок)
  • [Виборний:] Тілько нігде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти. (І. Котляревський)
  • Та царські упадуть чертоги, І правда кривду спопелить, Коли навчиться люд убогий Громадою обух сталить. (М. Рильський)
  • Іван і Франка, тримаючись за руки, стояли біля стіжка, найубогіші за всіх у Селі Руському своїм маєтком і найбагатші в світі вірністю своєї любові. (С. Чорнобривець)
  • Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки. (М. Коцюбинський)
  • Син убогого шляхтича, новогрудського адвоката, і дочки економа, доброї господині, щирої католички, люблячої матері, Адам [Міцкевич] зростав в обстановці, що її в якійсь мірі можна назвати патріархальною та ідилічною. (М. Рильський)
  • – Якби ти взяв ще дівчину не вбогу, то, може б, якось ми і прожили. (Л. Костенко)
  • У вбогого щодня піст. (прислів'я)
  • На убогого скрізь капає. (приказка)
  • З багатого хоч я [Кармалюк] й візьму – убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю. (з думи)
  • Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати. (Т. Шевченко)
  • Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої, – не такий світ тепер. (М. Коцюбинський)
  • * У порівн. Сидить, як убогий за дверима. (прислів'я)
Такий, як у бідних, власт. бідним; недорогий, неякісний, з поганого матеріалу і т. ін. Приклади
  • В своїй цюпці убогій вона Перед дзеркалом збитим стояла І гляділа на себе, сумна, Що краса молодая щезала. (І. Франко)
  • Вона [Мотря] глянула на матерію, набрану на спідницю; матерія була убога, темненька, з червоними краплями. (І. Нечуй-Левицький)
  • Убога Демкова хата, звичайно повна самотності й суму, тепер здавалася йому царським палацом, бо в їй було його кохання. (Б. Грінченко)
  • – Я, – кажу, – палац будую для шпаків. Атож. Що твої вбогі шпаківні з трухлявих дощечок! (О. Донченко)
  • І хай злидні видавлювали жили на його міцних руках, проглядали з убогої одежі, але вони ще не добралися своїми зачерствілими мозолями до молодого серця. (М. Стельмах)
  • За тартаком небагата панська оселя, а проти неї костьол убогий, старий, без бані, неначе довгий дім, оббитий драницями. (І. Нечуй-Левицький)
  • Перед кожним приходом Олдріджа в убогій Тарасовій майстерні починалася генеральна чистка. (О. Ільченко)
  • Прийшла весна – сибірська, блискавична, Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив, Вона ж йому подарувала книжку – “Кобзар” Шевченків, що сама в тюрмі Оправила в обкладинку убогу... (М. Рильський)
на що, чим. Який має або містить у собі мало, недостатньо чого-небудь. Приклади
  • Особливо зв'язок з руськими громадами по угорськім боці був дуже важним ділом для Тухольщини, ба й для цілої стрийської верховини, багатої вовною та кожухами, та зате досить убогої на хліб. (І. Франко)
  • – Наші полки, шановне панство, убогі на зброю. (Іван Ле)
  • Оленчук ділився із своїм співрозмовником думками та згадками про своє життя, убоге радощами, багате горем, трудне й трудове життя простої людини. (О. Гончар)
  • Де ж вона [молодь] поділася? Невже ж вона така убога на талан або незначна на силу? (Панас Мирний)
  • Серед того заскорузлого в формалізмі і убогого духом товариства Борис повертався свобідно, не як вищий, але як чоловік з іншого світу, як якийсь гість з чужих сторін. (І. Франко)
Невеликий, незначний обсягом, кількістю; мізерний. Приклади
  • Товариство почало виходити з куреня; здоровкалось з рибалками, котрі порались то коло снасті, то коло свого убогого добутку. (Панас Мирний)
  • На баркасі сиділи козацькі жінки зі своїми вбогими статками. (Б. Лепкий)
  • Попереду стелився звичайний, порізаний на вбогі вузенькі смужки степ. (Я. Качура)
  • Незатягнутий гетьманів пояс сковзнувся по ногах і впав, ледь-ледь забрязкотівши убогим сріблом. (Іван Ле)
  • І сипались лаври убогі До куцих кривавих ніг. (В. Симоненко)
  • Уже він не запрошував до себе ієромонахів .. А коли котрий і заходив до його непроханий, то Копронідос подавав трапезу дуже вбогу. (І. Нечуй-Левицький)
  • Убогий куліш, яким шанувала іноді гостей свого сина сторожиха-мати, здавався їм смачнішим, ніж домашні ласощі. (С. Васильченко)
  • Безжалісна музо! .. Невже тобі заздро, богине, на вбогеє щастя моє? Те щастя, то був тільки сон. (Леся Українка)
  • І здався він сам собі вперше в житті маленьким і немічним, що прожив, певно, дуже жалюгідне й убоге життя, зовсім не те, яке треба було. (О. Довженко)
  • Прощай, убогий Кос-Арале. Нудьгу заклятую мою Ти розважав-таки два літа. Спасибі, друже. (Т. Шевченко)
  • Убогий, дикий край! Весною бруд і холод; Улітку чорний степ: ні затишних гаїв, Ні виноградників, ні золочених нив. (М. Зеров)
  • * Образно. Несказанно зачарований Вашою “Харитею”, я почав розпитувати своїх знайомих: де се взялося таке добро на нашій убогій ниві? (Панас Мирний)
  • Вибіжить з яру розпатлана темна розпука, розкине руки, впаде на голу вбогу землю й істерично заридає. (М. Хвильовий)
  • Очі [Ісен Джана] вмилися вбогою сльозою. (Іван Ле)
  • Там, де невільниці собі сліпили очі При світлі каганця убогім і чаднім, Де спини гнулися ще змолоду жіночі, І розум тьмарився, і в хаті слався дим, – Дорога стелеться, ясна і безупинна, Шляхів заказаних у праці вам нема. (М. Рильський)
перен. Який не має в достатній кількості належних ознак, бідний змістом. Приклади
  • Яка ж убога в вас філософія... і нам такий вже не підходить крам. (В. Сосюра)
  • Одна річ – чай з казанка і зовсім інша – із самовара, та ще за столиком, навіть застеленим, хоч і брудною, а все ж скатертиною. Убога ілюзія майже забутого за роки війни родинного затишку. (А. Головко)
  • Писака лише переказав .. розмову з художником. Убогим юмором [гумором] заквітчав він проект художника. (Ю. Яновський)
  • Не заперечую: тяжко учення Еллади найтонші В вірші покласти латинські і все розповісти достоту. Силу зворотів нових, силу слів мені треба створити. Бо ж і предмети незнані, і вислови наші убогі. (М. Зеров)
  • Сходилось село. Сіряки і свитки перемішувалися з білими та червоними кожухами, в убогі фарби хусток молодиць вкраплялись квітчасті дівочі. (М. Стельмах)
Який має якусь фізичну ваду; покалічений. Приклади
  • [Хромець:] Я чоловік убогий. Безсильні в мене, а здорові в нього [сліпця] ноги, Не переліз би в сад я без його підмоги. (І. Франко)
  • І думав менший з них [братів]: навіщо жить таким Калікам немощним, убогим нетіпахам? (М. Рильський)
  • Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, замлілих та захарчованих молодиць. (І. Нечуй-Левицький)
  • Між деревами, в наметах рудого листу, щось пахло непевне, осіннє небо нудьгувало понад бульваром – і все те сіре, слизьке, убоге – ворони вкрили сіткою крил, засіяли грубим, скрипучим криком. (М. Коцюбинський)
  • Без притулку плющ зелений в'яне, Я не зав'яну, я знайду руїни, Я одягну обдерті, вбогі стіни. (Леся Українка)
  • Миршава убога фігурка в подертій кожушині; ноги тоненькі, як стебельця, слезливі очі жалібно мругають, рот запалий і кривиться щохвилі в зигзагову скорботну лінію. (Г. Хоткевич)
  • Заплющити б очі і не дивитися на той убогий колос, що сухотними дитячими рученятами вигрібається з пирію, скаржиться своєму господареві: “Що ж ти забувся за нас?..”. (М. Стельмах)
  • Душе моя, Чого ти сумуєш? Душе моя убогая, Чого марне плачеш, Чого тобі шкода? (Т. Шевченко)
перен. Духовно обмежений; нікчемний. Приклади
  • А ви, святиє предотечі, По всьому світу розійшлись І крихту хліба понесли Царям убогим. (Т. Шевченко)
  • В найтяжчі для імперії дні її [цариці] августійший муж і вона на грандіозних придворних балах шикують у шатах Олексія Михайловича і його дружини, а сановники одягають боярське вбрання. Маскарад убогих блазнів, що безнадійно відірвалися від древа історії. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.