НЕПОКІРНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕПОКІ́РНИЙ а, е.

Який не хоче коритися, бути підвладним кому-небудь; неслухняний. Приклади

Пан продав непокірного кріпака другому [панові] у село. (Панас Мирний)
Непокірне пташеня навіть води в неволі пити не захотіло. (Б. Антоненко-Давидович)
– З кожним днем збільшується кількість непокірних гуцулів. Від повинностей відмовляються, податків не сплачують. (І. Пільгук)

у знач. ім. непокі́рний, ного, ч.; непокі́рна, ної, ж. Той (та), хто не кориться кому-небудь. Приклади

Окупанти почали розстрілювати непокірних, а заодно палити їхні хати. (Д. Бедзик)
Мати захлинулася новою хвилею гніву і тому не могла звести голосу, щоб ще раз пробрати непокірну.... (В. Речмедін)
Батюшка поскаржився на непокірного і його приятеля до Київської духовної консисторії. (Ю. Хорунжий)

Власт. такій людині. Приклади

Непокірна вдача [Тараса], ненаситне прагнення знань .. викликали в тупих п'яниць-дяків сліпу неприязнь. (П. Колесник)
Орися знала непокірний і дещо грубуватий характер свого милого. (Григорій Тютюнник)

Який виражає непослух, непокору. Приклади

Ви поховані в землянках, звідки навіть Не чутно брязкоту кайданів, ні стогнання, Ні непокірних слів. (Леся Українка)
Очі її світилися в темряві сухим непокірним блиском. (В. Малик)

перен. Який не піддається або погано піддається якій-небудь дії, впливові (перев. про волосся); непіддатливий. Приклади

Коло вух і на шиї [молодички] вилося, вибившись з-під очіпка, непокірне русяве волосся. (Б. Грінченко)
Жорсткий міцний чуб стирчав Валентинові на голові непокірним гребенем. (О. Гончар)
Прибрала [Інна] з очей непокірне пасмо білявого волосся і лише тоді заговорила. (О. Авраменко, В. Авраменко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.