НЕПОКІРНИЙ

непокі́рний який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось

баламу́тний (розм.) який поводиться непокірно, неспокійно і впливає цим на інших.

непокі́рливий схильний до непокори.

неслухня́ний який не слухається кого-небудь - звичайно в побутових стосунках.

норови́стий (розм.)

норовли́вий (розм.) непокірний і впертий.

перекі́рливий (розм.) який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися.

бунта́рський (поет., уроч.) сповнений непокори, який кличе до непокори.

дикий

Словник синонімів Караванського

з норовом

Словник синонімів Караванського

незгідний з

Словник синонімів Караванського

норовистий, норовливий

Мова – не калька: словник української мови