НЕПОКІРЛИВЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕПОКІ́РЛИВИЙ а, е.

Схильний до непослуху, непокори; непокірний. Приклади

– Я, мамо, примітила, що Герман трохи непокірливий і навіть палкий, сердитий. (І. Нечуй-Левицький)
Зовні він лишався спокійним, як завжди, але кров непокірливих предків била йому в груди і штовхала на вчинки буйні і страшні. (П. Загребельний)

у знач. ім. непокі́рливий, вого, ч.; непокі́рлива, вої, ж. Той (та), хто не кориться кому-небудь. Приклади

Конфедерати силою примушували православних приймати унію, мордуючи й караючи непокірливих. (А. Кащенко)
Ватажок і решта мавп недовго переслідували його. Чи то вирішили, що достатньо провчили непокірливого, чи то не наважились відриватись від знайомих місць. (І. Росоховатський)
Не побачить [Генріх] своєї повнолітньої жони, не скреготатиме зубами, нахваляючись і похваляючись, що по викінченні непокірливій шістнадцяти літ припровадить її, як мисливського пса, до свого замку. (П. Загребельний)

Власт. такій людині. Приклади

Вона отруїла його життя, розлучивши з милою, вона отруїла його цілий вік непокірливою вдачею. (М. Коцюбинський)

перен. Те саме, що непокі́рний 2. Приклади

– Соломіє... Остапе... сюди... до мене! – кликав він пошепки, і сопів, і кректав, і крутив головою, вовтузячись із непокірливим клунком. (М. Коцюбинський)
Сагайдак вряди-годи підіймав голову з опуклим високим чолом, відкидаючи назад довге русяве волосся непокірливої зачіски. (С. Добровольський)
Її непокірливі світло-руді пасма вперто не бажали вкладатися в акуратну зачіску, а всі спроби заплітати їх у коси неодмінно зазнавали фіаско. (О. Авраменко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.