НЕПОКОЇТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НЕПОКО́ЇТИ о́ю, о́їш, недок., кого, що.
Порушувати чий-небудь спокій; завдавати турботи, клопоту; турбувати.
Приклади
- Човник повернувся трохи боком, але Гапка не хотіла непокоїти діда і вже не обзивалася. (Л. Яновська)
- Мирослава вбігла в кімнату і припала до колін княгині. – Прости, милостива, прости, що в таку страшну хвилину непокою тебе. (Юліан Опільський)
- Наглядачі мають право обшукати двір ферми, але ж ніхто з них не наважиться непокоїти віце-президента. (М. Руденко)
- Вітерець з берега непокоїв море. (О. Донченко)
Викликати хвилювання, тривогу, побоювання; спричиняти неспокій, занепокоєння; хвилювати.
Приклади
- Гостей все більше та більше прибува, а князя як нема, так нема. Се почало непокоїти навіть і пані Турковську. (Леся Українка)
- Тривожне почуття зростало в серцях батьків, непокоїло їх день у день.., коли вони думали про старшого сина. (О. Полторацький)
- Тарас не буде хитрувати, і все ж непокоїла думка: а раптом захворів, простудився, лежить у гарячці. (Б. Левін)
Завдавати фізичного болю; дошкуляти.
Приклади
- Ліда заплющила очі і тихо застогнала, її знов непокоїв біль. (М. Трублаїні)
- Найбільш непокоїли [Дмитра] ноги – не міг стати. (М. Стельмах)
- Від тієї ночі носить Рубанюк у тілі кулю, яка часто непокоїть. (І. Цюпа)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.