ДОШКУЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДОШКУЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, ДОШКУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, док.
кому, рідше кого, чим і без дод.
Виводити з терпіння, з рівноваги, завдаючи прикрості словами, діями.
Приклади
- – Не ждали ми, Чіпко, від тебе такого! – дошкуля Лушня. (Панас Мирний)
- Вона знишкла, але наважилась так дошкуляти Левантину, щоб та, не витерпівши, сама втекла. (Б. Грінченко)
- Товариші, що – з великого кохання – стали ворогами, знайшли новий спосіб дошкулювати мені. (Уляна Кравченко)
- Один із них чогось відстав, а інші два його товариші, ставши на віддалі, дошкуляли свого супутника незграбними солдатськими жартами. (Я. Качура)
- Пам'ятаю, як дошкуляли ті нехитрі слова Чорній Маньці і як вона, вискочивши з хати, шпурляла в нас усе, що під руку потрапить. (Ю. Винничук)
- На язик Зінька гостра, любить посміятися з невдах, може дошкулити словом, як кропивою. (А. Шиян)
- Мстивий і чванливий Бова почав робити все, що міг, щоб чимось дошкулити, допекти Білецьких. (Д. Ткач)
кому і без дод.
Порушувати нормальний стан, завдавати неприємностей.
Приклади
- У дядька нам жилося спокійніше, та знову дошкуляли нестатки. (О. Гуреїв)
- Одна їм дошкуля біда: Не вистача зарплати Та ще нема свого гнізда, Нема своєї хати. (С. Воскрекасенко)
кого, кому, чим.
Спричиняти, викликати фізичний біль.
Приклади
- Часом вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив'язуючи мене на довгий час до певного місця. (М. Коцюбинський)
- На голові в Богдана з-під посадженої набакир пілотки біліла марлева пов'язка, але рана вже, певне, йому не дошкуляла – він від душі, голосно сміявся. (О. Гончар)
- Їх [коней] пасли вночі, бо вдень не напасалися – дошкуляли мухи. (М. Руденко)
- Одного я в Господа Бога молив, однієї ласки просив – дати на них усіх одну спину, щоб як одного вчистив, то всім зразу дошкулив! (Панас Мирний)
- [Килина:] Та не дошкулиш вже так кулаками, як дошкулив гадючим холодним посміхом!... (М. Кропивницький)
Сильно діючи, неприємно вражати (про мороз, холод, вітер і т. ін.).
Приклади
- Дошкулював він [мороз] і купцеві, що сидів спереду, і той почав на повільну їзду сердитися. (Н. Кобринська)
- У вузенькому затіненому провулку не так дошкуляє сонце, повітря свіжіше. (П. Кочура)
- Холод дошкуляє під жакетом, холоне спина. (А. Хижняк)
- Не продме в ньому [кожусі] ніякий вітер і не дошкулить найлютіший мороз. (А. Шиян)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.