НЕЗГОДНІ — ТЛУМАЧЕННЯ

НЕЗГО́ДЕН

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

НЕЗГО́ДНИЙ дна, дне.

Який не дає, не виявляє згоди на що-небудь, не погоджується на щось. Приклади
  • – Піп повинен спитати мене, чи згодна я піти за вас, я ж скажу, що незгодна. (А. Кащенко)
  • Кажуть, гетьмана в Києві настановили, німецький цар медалі висилає за наших волів та корів. Незгодний народ на таке діло. (Л. Первомайський)
у знач. ім. незго́дний, ного, ч., незго́дна, ної, ж. Той (та), хто не виявляє згоди на що-небудь. Приклади
  • – Зараз виходимо на роботу, – диктує Грім. – Хто згодний іти зі мною – ставай ліворуч. Хто не піде – ставай праворуч .. Потроху переходять люди ліворуч, на бік отамана – їх більшість .. Залишається лише купка незгодних. (Ю. Яновський)
  • – Підемо з тобою, княже! Лунало голосніше й голосніше, незгодні спершу пробували кричати й далі своє, але поступово вмовкли. (П. Загребельний)
  • – Чим більше незгодних робилося на Новій Січі, тим більше братів одколювалося й ставало на партизанщину! (Г. Колісник)
Який не поділяє думок, поглядів кого-небудь, не погоджується з кимсь, чимсь. Приклади
  • – “Ура” комісарові. – Ура-а! Лише Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні. (О. Гончар)
рідко. Який свідчить про відсутність мирних стосунків, злагоди, погодженості між ким-небудь. Приклади
  • От сусіди заздрять: не те, що сварки, – незгодної балачки ніхто між ними не чув. (І. Муратов)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.