НЕЗГОДНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕЗГО́ДНИЙ дна, дне.

Який не дає, не виявляє згоди на що-небудь, не погоджується на щось. Приклади

– Піп повинен спитати мене, чи згодна я піти за вас, я ж скажу, що незгодна. (А. Кащенко)
Кажуть, гетьмана в Києві настановили, німецький цар медалі висилає за наших волів та корів. Незгодний народ на таке діло. (Л. Первомайський)

у знач. ім. незго́дний, ного, ч., незго́дна, ної, ж. Той (та), хто не виявляє згоди на що-небудь. Приклади

– Зараз виходимо на роботу, – диктує Грім. – Хто згодний іти зі мною – ставай ліворуч. Хто не піде – ставай праворуч .. Потроху переходять люди ліворуч, на бік отамана – їх більшість .. Залишається лише купка незгодних. (Ю. Яновський)
– Підемо з тобою, княже! Лунало голосніше й голосніше, незгодні спершу пробували кричати й далі своє, але поступово вмовкли. (П. Загребельний)
– Чим більше незгодних робилося на Новій Січі, тим більше братів одколювалося й ставало на партизанщину! (Г. Колісник)

Який не поділяє думок, поглядів кого-небудь, не погоджується з кимсь, чимсь. Приклади

– “Ура” комісарові. – Ура-а! Лише Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні. (О. Гончар)

рідко. Який свідчить про відсутність мирних стосунків, злагоди, погодженості між ким-небудь. Приклади

От сусіди заздрять: не те, що сварки, – незгодної балачки ніхто між ними не чув. (І. Муратов)

Див. незго́дний.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.