НЕГІДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕГІ́ДНИК а, ч.

Той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник. Приклади

Боже, який же він тоді останній хам і негідник..! Яку безмежну підлість він устругнув. (І. Багряний)
На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник – і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович)
Чисті мислі у воїнів, та один негідник може хоробрих людей продати. (А. Хижняк)
Відверті негідники ті, що бачать погане й одвертаються од нього ще й кажуть: так і треба. (Ю. Мушкетик)
Залишається Леся. Боже мій! Яким же я негідником був у ставленні до неї! Скільки разів обманював, крутив голову, обіцяв. (Ю. Винничук)

Уживається як лайливе слово (перев. при звертанні). Приклади

– Ти, негіднику невдячний! Я мала тебе за чеснішого чоловіка, хоч сперечалася з тобою так часто! Тепер я тобі цієї обиди не забуду. (О. Кобилянська)
Мічурін видобув з-за пазухи в Павлуші [зелене] яблуко .. – Ох, негідник! – не витримав Терентій.., люто глянувши на хлопця. (О. Довженко)
– Негідники! – враз зарепетував він. – Мерзотники! – затупотів він ногами. – Обормоти! Хто дозволив ноги й руки мотузками перев'язувати? (Ю. Смолич)

Належний негідникові.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.