МЕРЗОТНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МЕРЗО́ТНИК а, ч.

Той, хто, здатен на всіляку підлість; негідник. Приклади

[Воронін:] Якийсь мерзотник написав на тебе гидотну заяву. Мені розповів Горський. (О. Левада)
Він наймав мерзотників, аби ті брехливо доносили на чесних людей, не позбавлених недоліків, і звинувачували їх – то в покражах, то в інших злочинах. (Є. Гуцало)
Раптом Валько побачив на паркані кота Фімку. Це був здоровенний смугастий котяра, мерзотник, яких світ не бачив. (В. Нестайко)
– Я зустрічатимуся з тобою, Іє, – він поцілував в одну із її двох вологих і солоних, як морська вода на чорноморському узбережжі, щічок. – Звичайно, якщо ти захочеш зустрічей з таким мерзотником, як я. (О. Чорногуз)

Уживається як лайливе слово. Приклади

– Ах ти ж мерзотнику! Ах ти ж гадино! Ось він тобі який, цей тихенький та святий. (С. Васильченко)
– А, так ти ще й досі пики б'єш? На загальних зборах? Ах ти ж, мерзотник! (А. Головко)
– Ах ти, мерзотнику! Щеня паскудне! – загримів голос поліцая. (В. Малик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.