НЕБЕСНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Прикм. до не́бо 1. Приклади

Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки. (М. Коцюбинський)
Луною розкочувавсь гук над хмарами по широких небесних просторах. (С. Васильченко)
Над головами вгорi, на темно-зеленому небесному безкраї, точиться своє невiдоме, холодне життя. (Б. Антоненко-Давидович)
Лише рештки мокрого снігу ще сипалися з небесних резервуарів, але щоразу лагідніше й повільніше. (Ю. Андрухович)

Стос. до неба (у 1 знач.). Приклади

Він навіть не уявляв, що таке може бути – стати одним з тих, хто супроводжує Панну в її небесній мандрівці. (Г. Пагутяк)

Який міститься в міжзоряному і міжпланетному просторі або пов'язаний з ними. Приклади

Блискучії зорі, небесні світила І очі ясні; Троянда пахуща, коханая мила, Квітки і пісні!... (Б. Грінченко)
Я дивлюсь на тремтяче, лагідне мерехтіння небесних цяток і намагаюсь уявити собі життя на них. (В. Винниченко)
– Я тобі захоплю кольоровий фільм з небесними сузір'ями. Будеш дивитися. (О. Бердник)
Є почуття такі прозорі, Що коли б з них відлити зорі, Вони б світились, як небесні. (П. Воронько)

Який, за релігійними уявленнями, перебуває на небі або з'являється з неба як місця перебування Бога та святих. Приклади

– Ми не достойні бути твоїми [панночки] рабами. Тільки небесні ангели можуть слугувати тобі. (О. Довженко)
Апостол споглянув небесні істоти в їх знанні минулого, теперішнього, майбутнього і різних напрямків буття. (В. Барка)
Божий престол із небесних створінь Судитиме правдою, суд цей – найвищий. (В. Багірова)

Який перебуває на небі або з'являється з неба як місця перебування головного бога ряду політеїстичних релігій (найчастіше бога Сонця). Приклади

Замислювався вiн i над небесними богами – Перуном i iншими. Колись, у давнi часи, Бразд часто до них звертався, але тодi вони йому нiчого не давали, вiн тiльки боявся їх. (С. Скляренко)
Поміж людей старих ходили перекази давні – дивні, що золотий небесний бог в темну громовицю на землю кидає нездоланну силу свою й запалює непроходющі ліси червоним жаром, що пожирає все. (С. Добровольський)
Доброчин з запалом звернувся до богів небесних: “Якщо ви справді там жиєте й жалуєте своїх людей – споможіть нам у цю лиху годину!..”. (І. Білик)

Який вивчають чи застосовують в астрономії; астрономічний. Приклади

Переходжу до тієї науки, яка похваляється знанням небесних явищ. (А. Содомора, пер. з тв. Сенеки)

Кольору неба; блакитний, голубий. Приклади

Кущ штамбових троянд нагорі з кількома величезними якогось небаченого небесного кольору квітками був просто дивовижний. (В. Нестайко)
Галька добілювала причілкову стіну, стіна, паруючи, вочевидь висихала, і крейда проступала крізь вогкість блакитнуватою, небесною білизною. (В. Дрозд)
Вона мило, виставивши ніжку, обтягнуту синіми, майже тобі небесного кольору джинсами, вела розмову з Бібою. (О. Ульяненко)
Я дивився в твої сині, небесні очі й бачив у них сумну, осиротілу пустку. (А. Дністровий)

перен. Чудовий, чарівний, незвичайний. Приклади

Лице небесне прояснилось І блиском розкоші займилось. (І. Франко)
Молода, небесної краси черниця у пустелі десь замолює свої гріхи. (Я. Качура)
Відданість аж до самозречення і навіть до самознищення, в якому радісно знищуєшся й ти сам і забуваєш про все на світі.., а пам'ятаєш тільки про небесне щастя любові. (П. Загребельний)
Преображення знайомих облич у небесні лики і є проникненням трансцендентного в історичне, вічного – в минуще. (К. Москалець)

Високий, чистий; протилежне низький, земний. Приклади

Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне. (М. Коцюбинський)
То щастя небесне – сидіти з тобою! (А. Кримський)

у знач. ім. небе́сне, ного, с. Те, що ґрунтується на високому, нематеріальному; протилежне земне. Приклади

Очі шлях шукають для сполук, для зав'язі – небесного й земного.... (П. Мовчан)
Духовний простір людини, як і простір духовної культури, завжди включав у свою побудову вертикаль, що розділяла величне і нице, сакральне і буденне, земне і небесне, добро і зло. (з наук. літ.)

НЕБЕ́СНИЙ а, е.