НЕБЕСНЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же), рел.

Рай. Приклади

— Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до царства небесного (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у царство Боже попала (Панас Мирний)

кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного життя в раю. Приклади

Три дні помучився… та й віддав Богу душа, царство йому небесне (Г. Хоткевич)
— А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, царство йому небесне (О. Бердник)
Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм вічне царство (І. Котляревський)

ірон. Страта, смерть. Приклади

Він допоміг нам хутенько знайти в Корчуватому справжню гідру фашизму із списками наших людей, складених для царства небесного (Ю. Яновський)

відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, книжн.

Померти. Приклади

Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. Відійшла у царство небесне. Через дурницю (Б. Бойко)

проспа́ти [усе́] ца́рство небе́сне.

Утратити, прогавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. Приклади

Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — Проспиш усе царство небесне. Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний)
— Бачите, проспали царство небесне,— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький)

ма́нна небе́сна (з не́ба, з небе́с), жарт.

Те, що легко дістається; щось бажане, приємне і т.ін. Приклади

Манни з небес не буде, багатство товарів треба створювати самим (З газети)
— А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик)
— То ви… розбагатіти надумали?.. Чекаєте манни з неба? — поспитав оторопілий Тиміш Пірнач. — Ждете, коли звалиться просто на голову (Є. Гуцало)
Успіхи передовиків — не манна небесна, вони з надхмарних висот не падають (З газети)
— Не дивуйтеся, що вони вам так дякують. Ваше щире подаяння для них як манна небесна (В. Канівець)

як (мов, на́че і т.ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти і под.

Дуже сильно, з нетерпінням і т.ін. Приклади

на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає [дівчина], наче манни (О. Мисик)
На дні [моря] завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як манни небесної, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..)
Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд)
Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець)

Живіть, як птахи небесні.

Вислів походить з Нагірної проповіді Ісуса Христа (Матв., 6, 26): «Погляньте на птаство небесне. Птахи не сіють і не жнуть, і не збирають у клуню; а Отець небесний годує їх». У сучасній мові цей вислів часом набуває іронічного забарвлення. Приклади

Вони не знали, що таке робота, жили, як птахі небесні, не орали й не сіяли, не знали ніяких обов'язків, не думали про будь-які права, зате їм відома була найвища пристрасть, відкрилося найбільше щастя, заполонила душі найясніша радість, і звалося все те одним словом: Любов. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Манна небесна.

За Біблією, манна — їжа, яку Бог посилав юдеям щоранку з неба протягом сорока років, поки вони йшли пустелею в землю, обіцяну їм Богом (Вихід, 17, 14-16). До речі, у пустелі й нині росте їстівний лишайник леканора, який має староєврейську назву «ман». Його плоди — дрібні білі кульки, схожі на крупу, — споживалися місцевими жителями.
Вислів «манна небесна» вживається у значенні: несподівано одержані життєві блага. «Чекати, як манни небесної» — чекати з нетерпінням, «живитися манною небесною» — існувати надголодь. Приклади

Недовіра до німецьких зайд прокинулася в О. Теліги (як і в М. Сціборського, який різко висміював наївних «простаків серед української суспільності», що сподівалися від Німеччини «манни небесної») раніше, ніж в інших оунівців. (Ю. Ковалів, «Блакитне небо мені світило…»)
Того дня, коли я побачив отой перший поїзд Червоного Хреста, — він вкарбувався мені в пам'ять як світле видіння, як чудо, яке зійшло з неба з манною небесною, — того дня я впав не при пам'яті і не зводився півтора місяця: висипний тиф поклав і мене. (Ю. Смолич, Як я був санітаром)