НАХВАЛЯННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАХВАЛЯ́ННЯ я, с.

Дія за знач. нахваля́ти 1 і нахваля́тися. Приклади

Оля гадала, що він уже й забув про своє нахваляння розповісти її батькам, як вона тонула. (Л. Юхвід)
– Що?! – схопився Гордій, заправляючи в штани висмикану під час косовиці сорочку. – Так от же я тобі, сопляку, втру носа! Денис нічого не сказав на таке нахваляння, а тільки мовчки став готуватися до поєдинку. (Григорій Тютюнник)
Симеон нахвалявся відіслати Сивоока до Константинополя на патріарший або й імператорський суд за непокірність і сваволю. Але то були нахваляння марні. (П. Загребельний)
Сошенко тікав у другу кімнату, .. щоб одурілий від нудьги господар не завітав до нього з розмовами про те, як його шанує місцеве панство, маючи за окрасу своїх свят, а всі ці нахваляння завершувалися проханням дати дещицю в рахунок комірного. (Н. Околітенко)

Висловлювання, що містять похвалу, хвастощі або погрозу. Приклади

Ментор ізник уже десь, пустих нахвалянь намоловши. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.