НАХВАЛЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАХВАЛЯ́ТИСЯ я́юся, я́єшся, рідко НАХВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., розм.

чим, з інфін. і без дод., зі спол. сл. Погрожувати заподіяти, зробити комусь яке-небудь лихо, неприємність і т. ін. Приклади

Як тільки траплялась Онисі яка недогода, вона все репетувала та нахвалялась, що покине зятя й поїде до сина. (І. Нечуй-Левицький)
Інспектор .. зчинив бучу, нахвалюючись оддати Райка під суд. (С. Васильченко)
– Насамперед, ви повинні берегтися... Гаврило вчора дуже нахвалявся. Він гадає, що це ви ввесь страйк на заводі організуєте. (В. Винниченко)
Жмудь невгавав, усе кричав та нахвалявся. (А. Головко)

чим. Робити загрозливий жест. Приклади

Висока постать свариться на їх [них] головою й нахваляється батогом. (С. Васильченко)
– Я тобі ще покажу! – нахвалявся Кирило Смолярчук кулаком на Василя. (Г. Косинка)

з інфін. і без дод., зі спол. сл. Хвалькувато обіцяти що-небудь зробити. Приклади

– Я батькові до ніг упаду, – нахваляється Катря, послухавши мого слова розумного. (Марко Вовчок)
Починаючий письменник нахваляється щиро взятись за працю, за поважні студії. (М. Коцюбинський)
– Е, і погуляємо ж, молодиці, на тому весіллі! – нахвалялася Настя Гірчак, гупаючи ногами об землю. (І. Цюпа)
Переказали панові, що Іван Чумак нахвалявся зварити скло не гірше за німецьке. (М. Дашкієв)

Хвалячись, хизуватися чим-небудь. Приклади

Думали [люди], що все так буде і так має бути, прикладалися до праці якнайменше, а шуміли по коршмах, нахвалювалися, що ось то ми, нам Бог дає, і хто против нас? (І. Франко)
Якось Кесар нахвалявся, що замолоду гнув підкови. (В. Дрозд)
– В ринок поки що цей дефіцит не пускаю, швидка засвітка гарантована, нехай ще десь рік полежить у мене. Не продається, просто нахваляюся. (А. Кокотюха)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.