НАСТОЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАСТО́ЮВАТИ юю, юєш, недок., НАСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док., на чому, діал. на що, з інфін., із спол. [S]щоб[/S], розм.

Посилено домагатися чого-небудь, вимагати виконання чогось; наполягати. Приклади
  • Хоч і як настоювали поляки на те, щоби він віддав їм Правобережну Україну, то Мазепа все ж таки вмів знайти якийсь викрут і тримав її під своєю булавою. (Б. Лепкий)
  • Йшов суд. На цій процедурі настоювали всі. (У. Самчук)
  • Говорила [дочка] з ним уже плачучи. Вона настоювала кілька разів повторити слова Захара, які стосувалися її. (Іван Ле)
  • – Я настояла, щоб Василь Іванович знову ліг. (О. Гуреїв)
  • Мукагов хотів залишити Таню з основним складом загону .. Але дівчина настояла на своєму. (П. Автомонов)
  • Але спершу вартувало б вияснити, навіщо ми розписувались. Він настояв. Не без того, звичайно, щоб мати право на прописку. (Г. Тарасюк)

НАСТО́ЮВАТИ юю, юєш, недок., НАСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док., що, чого.

Готувати настій, заливши що-небудь якоюсь рідиною або помістивши щось у рідину й залишивши на деякий час. Приклади
  • [Самрось:] А вгадай: на чім кум горілку настоює? Не вгадаєш! (М. Кропивницький)
  • Знав [Гостряк] трав багато, настоював їх на водах різних, з медом переварював. (А. Хижняк)
  • Пришле [старий] їй з ключницею якийсь особливий напій, він сам настоював його на травах і на меду. (Б. Левін)
  • Настою вам, братці, горілки у пляшці. (П. Чубинський)
  • Потім “лікарка” надсипала корінців Василеві, сказала настояти на горілці. (Ю. Яновський)
  • Корінь женьшеню три дні настояти на розведеному до 22 градусів спирті. (І. Роздобудько)

НАСТО́ЮВАТИ юю, юєш, недок., рідко.

Стояти де-небудь упродовж тривалого часу. Приклади
  • Співали вже й треті півні, а закохані все ще настоювали. (П. Панч)
  • Уже й у росах ранок народився, а молода пара ще настоювала біля поваленої дуплястої верби. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.