НАСТОЮВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть дієслово настоювати, якщо мовиться про вимагання від кого-небудь виконати якусь дію, на: наполягати.

АЛЕ:

настоювати — заливши що-небудь якоюсь рідиною або помістивши його в рідину, давати можливість постояти, щоб утворився настій.

А вгадай: на чім кум горілку настоює? Не вгадаєш! (Марко Кропивницький)

Правильніше: наполягати на своєму

Правильніше: наполягати на рішенні

Слова ці синонімічні, обидва означають «добиватися здійснення чогось», обидва поширені в літературній мові. Порівн.: «— Кажіть, годі соромиться, — наполягав знахар». (Марко Вовчок.) «…Старий воєвода з Острога уперто наполягав на тім, що Косінського ніяк не можна впускати до Костянтинова». (Іван Ле.) «— Ну, ну! Говори, — посміхаючись, наполягав Коля». (М. Руденко.) «Виявилось, що краєзнавча експедиція в тайгу, в глухі лісові нетрі, потребує багато вантажу. Павлусь настоював на тому, що без коня вони не витримають». (О. Донченко.) «Ніби десь здалеку долинув Сашків голос:
— Іду в армію… Довго у воєнкоматі не хотіли й слухати… Нема вісімнадцяти років, казали… А я настоював». (А. Хижняк.)
Проте з погляду сучасної норми певна перевага відчувається у слова наполягати. Можливо, це пояснюється тим, що в слова настоювати є омонім (порівн. настоювати в значенні «готувати настій чогось на чомусь»).

Правильніше: наполягати (на чому)

Правильніше: наполягати на ...
- Ви наполягаєте на виступі?
- Так, наполягаю.

Правильніше: (на своєму)
наполягати