НАРОДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАРО́ДЖУВАТИ ую, уєш, недок., НАРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док.

кого. Давати життя кому-небудь під час пологів. Приклади

– Пам'ятай, Уляно, що й вовчиця народжує дітей своїх, і зростають вони вовками на землі. (О. Довженко)
Його Стефа була жiнкою плодовитою: щороку народжувала йому то доньку, то сина, а якогось разу – близнят. (Р. Федорів)
Вже народила Ганна мені сина Тимоша й дочку Катрю, вже й другого сина Юраська подарувала, а я все не міг пристати надовго до своєї домівки. (П. Загребельний)
Цуцики, що їх народила собака на прізвисько Бейбі (також відома як Бейбі-собака), вже почали потроху вилазити з виділеного їм короба. (Любко Дереш)

розм. Ставати батьком. Приклади

Хлопець повернеться у світ, якому потрібні такі молоді й сильні, щоб народжувати дітей, будувати доми і захищати цю землю від ворога. (Г. Пагутяк)

кого, що, перен. Давати початок чому-небудь, створювати що-небудь, бути причиною появи когось, чогось. Приклади

У спеку, в сніг – не легко нам Нове народжувати місто. (І. Нехода)
Багатоголосся юрби народжувало особливий вокзальний шум. (Ю. Покальчук)
Знання історії народжувало повагу до своїх великих предків, що були сильні духом, благородні, добрі душею. (М. Слабошпицький)
Народна українська мова народила шевченківську літературну мову. (Ю. Смолич)

Пробуджувати, зумовлювати що-небудь. Приклади

Ця думка народжувала в його душі страшний біль, розпалювала ненависть до тієї несправедливості, якої, проте, не можна обійти. (Григорій Тютюнник)
Пісня відриває душу Терентія від щоденної колотнечі, народжує сум біля серця. (М. Стельмах)

перев. док., що і без прям. дод., розм. Давати багато плодів, великий урожай. Приклади

Незграбна та розтріскана, Щороку Ти [яблуне] яблука народжуєш мені. (В. Коротич)
То мати наумисне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. (Номис)
Квітне багряно садок молодий, – Гілка розпукла народить плоди. (М. Шпак)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.