НАРОДЖУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: приносити (приводити) на світ

Слово народжува ти, крім того, що називає фізіологічну дію, яка дає початок життя істоті, може виступати й у переносному значенні.

Я не народжую райдуги в хмарі,
Вітру дніпровського я не здіймаю…
(А. Малишко.)

«Є люди, які виборюють свої переконання, проносять їх через безсонні ночі, народжуючи в муках». (М. Руденко.)
Часто це слово вживається у зворотній формі: «Подумати тільки — десь в страшній самотності, у глушині народжується людина!». (О. Довженко.) «Весняний світанок народжується повільно». (Григорій Тютюнник.)
Породжувати, як і народжувати, означає «створювати нове», але між ними є ледь вловима семантична різниця: у слові породжувати закладений відтінок причиновості, зумовленості — якісь фактори, явища стають джерелом чогось, спричиняються до чогось, викликають щось. «Волюнтаризм ніколи не породжував духу творчості — він убивав його». «Усім нам підсвідомо хочеться чогось казкового, незвичайного. Технічна доба породжує свої міфи, свою літературу — фантастику-передбачення». (З газети.) Здебільшого породжувати вживається, коли причиною того, що зумовлює певний наслідок, є факт, дія, процес, пов'язані з неприємними або негативними емоціями: «Але Роман і так усе зрозумів, чиєсь горе ставало і його горем, породжувало обурення і гнів». (М. Стельмах.) «Безвідповідальність, безкарність і породжують різні дефіцити, безладдя, зрештою, невдоволення людей». (З газети.)
У доконаному виді слово породити у фольклорі та в художній літературі XIX ст. часто вживалося ще в прямому значенні — «народити дитину», але в сучасній мові майже витіснене словом народити.
Наступний. Залежно від контексту слово наступний має кілька значень: «дальший», «подальший», «другий». Очевидно, коли йдеться про предмети або конкретні явища, які можуть піддаватися лічбі, здебільшого вживають слово наступний (наступний урок, наступного дня, тижня, наступна зупинка) «Стояв спокійний сонячний день ранньої осені, коли природа, віддавши людям свої плоди, дрімала проти сонця, марила наступною весною». (М. Тарновський.) «Людина живе п'ятьма поколіннями, своїм, двома попередніми і двома наступними». (З журналу.) «За добу вони мали перевалити хребет, зробити кожен по півсотні кілометрів, а надвечір наступного дня вийти з двох боків у тилу ворога і непомітно осідлати шосе». (О. Гончар.) Коли мова йде про абстрактні явища, події, що відбувалися або відбуватимуться після якогось часу, факту, події, частіше вживають слова дальший, подальший (дальше життя, подальша доля, подальша робота). «З дальшим розвитком науки і техніки високо підніметься рівень продуктивних сил суспільства». (З журналу.) «Звісно, контузія і нелегке подальше життя наклали свій відбиток на характер і душевний склад хлопця». (І. Цюпа.) «Дальше зростання металургійного виробництва перебуває в тісному зв'язку з розвитком гірничорудної промисловості». (З газети.)
Уживати слово слідуючий у значенні «наступний» в українській мові не можна.

Дієслово народжувати, крім того, що називає фізіологічну дію, яка дає початок життя істоті, може вживатися й переносно: «У спеку, в сніг нелегко нам нове народжувати місто» (Іван Нехода).
Часто це слово має зворотну форму. «Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття, що народжувалося в ньому» (Анатолій Шиян).
Породжувати, як і народжувати, означає «створювати нове», але між ними є ледь помітна семантична різниця: в першому з дієслів закладений відтінок причиновості, зумовленості – якісь факти, явища стають джерелом чогось, викликають щось. Здебільшого воно виражає поняття, пов'язані з неприємними, негативними емоціями: «Але Роман і так усе зрозумів, чиєсь горе стало і його горем, породжувало обурення і гнів» (Михайло Стельмах). У доконаному виді породити незрідка виступало у фольклорі ще в прямому значенні – «народити дитину», але в сучасній мові майже витіснене словом народити.