НАЛИГАЧІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАЛИ́ГАЧ а, ч.

Мотузка або ремінь, який накидають худобі на роги (рідше на шию), щоб кудись повести чи десь прив'язати. Приклади

Не доглянув [Михайло], що налигач якось обкрутився круг шиї [вола], та й задавилася товаряка. (Б. Грінченко)
Катерина .. взяла корову за налигач і повела до саней. (С. Чорнобривець)
Федiр намотує довгий налигач на роги коровi, i вона наче в коронi. (В. Яворівський)
Двоє слуг Гозьського вели на налигачі бика. Той схилив буйну голову і помахував нею. (Валерій Шевчук)
[Андрій (один):] Ти допомагав мені і радив, спасибі тобі, доки не скрутив мене, мов налигачем, твоєю позикою! (М. Кропивницький)

перен., розм. Те, що позбавляє кого-небудь волі; поневолення. Приклади

– Не заглядайся на його чорні брови, щоб вони тобі не сталися налигачем. (Ганна Барвінок)
– Добре вам. Нам так не можна. – Чому не можна? Хіба і вас не рівняє панський налигач? (Панас Мирний)
Я не вмію орудувати моральним налигачем, навіть і тоді, коли діло йде о справі для мене цікавій. (Леся Українка)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.