НАКОЧУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАКО́ЧУВАТИСЯ уюся, уєшся, недок., НАКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док.

Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Редьці на ноги раз по раз накочувався якийсь зашмарований підшипник. (І. Карпа)
  • Машина спинилась раптом – товариші знову накотились один на одного. (Ю. Смолич)
Насуваючись, покривати собою кого-, що-небудь (про хвилі, хмари і т. ін.). Приклади
  • На Шембеківські луки серпанком накочувався з очеретів туманець. (Ю. Смолич)
  • Червоніли широкі піщані мілини, на них накочувався білогривий прибій. (О. Бердник)
  • Остання хвиля накотилась на берег. (Д. Ткач)
  • Накотився туман, пробирала сирiсть. (Р. Андріяшик)
  • Почав [кораблик] занурюватися в воду. Віруня нічого потому не пам'ятала, накотилася хвиля, і вона втратила свідомість.... (Ю. Бедзик)
Наближаючись упритул, різко напирати, навалюватися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Гуло [віче], вирувало, хвилею накочувалося вперед і так само хвилею відкочувалося назад. (Д. Міщенко)
  • Ми, втомлені й пригнічені, мовчки сиділи в роздягалці, коли той накотився на нас бойовитим круглим черевцем і став розмовляти, ніби з лакеями. (Г. Пагутяк)
Учиняти наскок (у 1 знач.) на кого-, що-небудь; набіга́ти (у 5 знач.). Приклади
  • Темна лавина половців накочувалася швидко, зловісно. (В. Малик)
Надходити, наближатися (про ніч, сутінки і т. ін.). Приклади
  • Накочувалася ніч, моторошна, густа. (О. Бердник)
  • Соломія сидить у хаті на лавці. Сидить, а на село накочується осінній вечір. (В. Лис)
перен. Наближатися, посилюватися (перев. про звуки). Приклади
  • З темряви, з вітряниці накочується обурений протестуючий ґвалт. (О. Гончар)
  • Виразно накочувався тупіт численних кінських копит. (Г. Колісник)
перен., розм. Оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про стан, настрій і т. ін.). Приклади
  • Никифор тряс головою, намагаючись відігнати страшні видіння, а вони все накочувались і накочувались, не даючи чоловікові змоги опанувати себе. (Микола Чернявський)
  • Глухий неспокій жив у його душі ще змалку, ніщо не подобалося, ні на чому не міг зосередитися, зненацька накочувалася дика туга. (П. Загребельний)
  • Вона мовчить про ту тугу, що накотилася на неї після жнив. (М. Малиновська)
  • Тим часом напад люті в Степаниди Порфирівни минувся так само раптово, як і накотився. (О. Ірванець)
перен., розм. Накидатися на кого-небудь з докорами, лайкою і т. ін.; напада́ти (у 2 знач.). Приклади
  • Увіходить Ліза .. Вона в кепському гуморі, сердита і зараз же накочується на Джимі. (І. Кочерга)
  • Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його [нього] жінка: ти пішов між чужі люде [люди] з грішми та почав пиячити!... (Сл. Б. Грінченка)
тільки недок. Пас. до нако́чувати 1–3. Приклади
  • Колоди накочуються на канати лебідок за допомогою лома. (з навч. літ.)
  • Узимку до села накочується дорога навпростець. (із журн.)
  • Переважна більшість водоемульсійних фарб накочується в декілька шарів. (з наук.-техн. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.