НАКОЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАКО́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., НАКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док.

що. Котячи, переміщати, розташовувати, накладати що-небудь на щось. Приклади
  • Чути було коротку команду, на перон накочували гармати, вантажили ящики. (О. Копиленко)
  • Вози накочували на ладді [лодії] помостами. (І. Білик)
  • Троянці так і учинили; На вал колоддя накотили. (І. Котляревський)
  • Юра запевняв, що через місяць .. у них буде справжня горіхова олія! Великий дуб-прес накотили, прилаштували клиння, жаровню склепали з шматків жерсті.... (Іван Ле)
тільки док. Привалити, обкласти, покрити що-небудь чимсь. Приклади
  • Високу могилу висипали, Дорогим камінням накотили. (П. Чубинський)
  • Хлопець взяв лома й накотив на ляду коток з сірого каменю. (М. Циба)
Котячи, збільшувати що-небудь. Приклади
  • Накотивши велику грудку вогкого снігу, старанно притулила [Ганна] її до стовбура берези і, немов пластирем, прикрила рану.... (В. Козаченко)
що. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., багато й довго їздячи або обробляючи котком. Приклади
  • – Де там ті вибої? Дорогу таку накотили, так уїздили, що тверда, як лоб. (Ю. Збанацький)
що, спец. Покривати чим-небудь (клеєм, фарбою і т. ін.) поверхню чогось. Приклади
  • Для відновлення покрівлі необхідно спочатку очистити її від старого покриття, а потім накотити на неї готову руберойдову масу. (з навч. літ.)
Швидко насуваючись на кого-, що-небудь, покривати, закривати собою (про хвилі, хмари і т. ін.). Приклади
  • Накочують хвилі на коси. Підводяться тіні з води.... (П. Усенко)
  • На берег накочували тисячотонні громади води. (М. Білкун)
Швидко виникати, починатися, налітати (про бурю, вітер і т. ін.). Приклади
  • Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. (Григір Тютюнник)
перен. Раптово виникати, з'являтися (про почуття, думки і т. ін.). Приклади
  • Покупці хапали в Жданова український барвистий посуд, і Шумило бачив, яке щастя накотило до хати. (О. Ільченко)
  • Ось вранцi ще були жарти i смiх, i враз, мов туман, смуток на душу накотив.... (О. Гончар)
розм. Скупчуватися, збиратися в одному місці (про людей); набігати (у 3 знач.). Приклади
  • Які б тут не були стовпотворіння, хто б звідки не накочував сюди, а мед був корінний тут, бо коріння в такому ґрунті глибоко сидить. (Л. Костенко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.