НАКИДАЮ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАКИДА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАКИ́ДАТИ, аю, аєш, док.

чого, що. Кидати що-небудь кудись, у щось у якійсь кількості. Приклади
  • У себе в дворі біля повітки на сани накидає Скиба гній. (А. Головко)
  • Індус промовчав, накидаючи каміння в тачку. (О. Бердник)
  • Вже перед світом він наламав очерету, накидав у човен, напився води, повечеряв і ліг спати. (І. Нечуй-Левицький)
  • Підняла Січкариха пелену, а він схопив лопату і накидав з кадуба з півмірки вугілля. (М. Стельмах)
Кидаючи, наповнювати, заповнювати що-небудь чимсь. Приклади
  • Накидали йому повну шапку золота й серебра. (Марко Вовчок)
  • Сяк-так причесалась [Єлька] і похапцем взялася збирати свої небагаті пожитки .. Накидала, жужмом убгала все у валізку. (О. Гончар)
  • Сірко розв'язав шкіряного мішка й дістав ковбасу, сало та книші, яких їм накидали на якомусь весіллі. (Ю. Мушкетик)
Класти що-небудь для їжі в якійсь кількості. Приклади
  • Я накидаю собі з великої миски салат із огірків та помідорів. (А. Дністровий)
  • Бабуся накидала повну миску макаронів з сиром та маслом. (Ю. Збанацький)
Нагромаджувати що-небудь. Приклади
  • – Беріть каміння, накидайте, щоб можна було злізти на це! – скомандував він. (Б. Грінченко)
  • Кожний курінь почав накидати собі через рівчак греблю, щоб нею перейти до валу. (А. Кащенко)
  • Паничі накидали цілу купу одежі. (І. Нечуй-Левицький)
Наносити на поверхню чого-небудь, перев. кидаючи або набризкуючи. Приклади
  • Мотря дивилась на поколені, пооббивані жовті стіни .. – Треба буде геть пообвалювати та накидати свіжою глиною.... (М. Коцюбинський)
  • Він пробував сам накидати барви на глину й на дерево, і в нього вийшло відразу, аж він сам не повірив. (П. Загребельний)
безос., док. Напа́дати (про сніг). Приклади
  • Але хіба став би Гаврило йти .. пішки та ще просікою, де накидало снігу? (С. Скляренко)
що. Складати, зображувати, малювати і т. ін. що-небудь нашвидку, у загальних рисах. Приклади
  • – А ви все працюєте? Щось малюєте? – Накидаю план Медвина. (М. Стельмах)
  • Гурій Степанович швидко накидав формули на папір. (В. Собко)
  • Сергій і Павло швидко накидали проект листа Русову і прочитали його товаришам. (І. Багмут)
  • До вечора скульптор встиг і відпочити, і накидати кілька ескізів з хлопчаків. (О. Гончар)
тільки док., кого, що, розм. Залишити в якій-небудь кількості. Приклади
  • Він розійшовся з своєю жінкою, накидавши низку малих дітей. (Панас Мирний)
Помістити куди-небудь. Приклади
  • Висохлі руки трьох десятків в'язнів, яких накидали у кожну камеру, приліплювалися до тих довгих важких лав так міцно, як клешні раків. (М. Малиновська)

НАКИДА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАКИ́НУТИ, ну, неш, док., що.

Кидаючи що-небудь, обхоплювати, зачіплювати ним когось, щось. Приклади
  • Десяток рук накидали йому на шию зашморг. (З. Тулуб)
  • Приговорюючи “Манька... Манька”, накинув [Бідний] вірьовочку на шию корові. (Г. Хоткевич)
  • Горе вже накинуло зашморг на серце [Надії], і лише дитя не давало йому зашморгнутись до краю. (Яків Баш)
Накладати, начіплювати що-небудь на щось для закріплювання. Приклади
  • Він мерщій, накинувши клямку на залізний прибой, вийшов з двору. (Панас Мирний)
  • Ремо накинув на двері защіпку. (Олесь Досвітній)
  • Не раз забував [Іван Іванович] не те що замкнути, а навіть накинути ланцюга свого човна хоч на якогось пеньочка. (Ю. Збанацький)
Надівати, накладати що-небудь, перев. нашвидку, похапцем, недбало. Приклади
  • Хотина пішла, Степан накида на неї кожуха. (М. Кропивницький)
  • Ніна швидко взуває високі боти, накидає на плечі пальто і виходить. (О. Донченко)
  • Мотря всміхнулась, накинула хустку на голову. (В. Винниченко)
  • Ляля, накинувши халат, вийшла вслід за батьком. (О. Гончар)
розм. Збільшувати, набавляти що-небудь (про гроші, час, міру чогось і т. ін.). Приклади
  • – Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково. (І. Нечуй-Левицький)
  • Подорож важка і неприємна – старий навмисне накидає гаку, вибираючи найглухіші стежки. (М. Дашкієв)
  • – Як ти хтів більше грошей, ніж я тобі плачу, то чому ж ти мені не сказав? Я б тобі накинув ще кілька карбованців. (М. Коцюбинський)
  • Гайчуру взяли на стайню і тому, що він затявся, жодного разу не крикнув, ще накинули двадцять п'ять ударів. (П. Панч)
перен. Примушувати проти волі, бажання прийняти що-небудь; нав'язувати. Приклади
  • Частіше було так, що один сильніший народ завойовував інших, слабіших, та й накидав їм такі закони і такий державний лад, до якого він сам звик. (Леся Українка)
  • Шляхетська Польща накинула нам війну. (П. Козланюк)
  • Не силкуюся ніколи більш когось переконати... свою правду накинути... Дарма! Кожна людина живе в інших кругах .. та й іншу правду здобуває. (І. Кравченко)
  • Ішла [Олена] побіч нього, навмисне мовчазна, з похнюпленою головою, сердита на Максимовичку, що накинула їй це товариство. (Ірина Вільде)
розм. Докучливо пристаючи з чим-небудь до когось, пропонувати щось; набиватися, напрошуватися. Приклади
  • Всі оті місцеві купці й купчики, накидаючи безсоромно свій товар, досить виразно давали зрозуміти, що з боргом зачекають аж до його [Безбородькового] одруження. (Ірина Вільде)
Зобов'язувати, змушувати кого-небудь виконувати, робити щось або займатися чимсь. Приклади
  • Кожній молодиці, дівчині, навіть дівчинці пани накидали прясти на зиму по два півмітки. (І. Нечуй-Левицький)
  • Гордій не бачив мети в сімейному житті, але бачив, що се життя накидає на його деякі обов'язки, і воно йому огидло. (Б. Грінченко)
  • Я домовився тільки пасти, на мене накидають ще й інакшу роботу, а я не смію ані слова сказати! (А. Кримський)
кого. Давати в розпорядження кого-небудь, призначати. Приклади
  • Зовсім не зрадів він, довідавшись, кого накинули директорові в Хімоб'єднання. (Ю. Шовкопляс)
  • – Як я, приміром, буду орати, коли мені накинули такого погонича, як Денис? Я йому “соб”, а він верне “цабе”. (Григорій Тютюнник)
Приписуючи кому-небудь щось, звичайно звинувачувати його в цьому. Приклади
  • Треба сказати, що й Шевченка – часом при зовнішньому пієтеті, а часом і не маскуючись – не дуже-то полюбляли.., накидаючи йому вузькість, провінціальність, брак “європейської культури” і таке інше. (М. Рильський)
  • Коли люди здебільша кажуть про інших тільки те, що самі з себе являють у житті, то мені безнастанно щось накидають, щось про мене вигадують. (Р. Андріяшик)
  • – Ви хочете мені накинути ще й богохульство? (Валерій Шевчук)
розм. Пришивати, нашивати що-небудь. Приклади
  • – Візьмеш у тітки голку з суровою ниткою, може, щось треба підтягти чи латку де накинути. (М. Рудь)
розм. Те саме, що наділя́ти. Приклади
  • А через тиждень в Одраду москалі найшли, різками накидати панські наділи. Та не такі одрадяни стали, щоб послухатись: .. від наділів все-таки одкинулися. (Панас Мирний)

НАКИ́ДАТИ

Див. накида́ти1.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.