НАЙМИТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НА́ЙМИТ а, ч.

Робітник, що працює за наймом у приватного власника, підприємця. Приклади

Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом. (Марко Вовчок)
Раяла жінка Петрові до пана піти, найнятися. Пішов на сусідній хутір – не взяли: і так багато, кажуть, наймитів. (Б. Грінченко)
– Він був споконвіку наймитом, працював на чужих. (М. Івченко)
Ні в кого з козаків-дуків не було більше наймитів та наймичок, як у Стягайла. (В. Малик)
Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він – хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей.... (Панас Мирний)

перен., зневажл. Те саме, що на́йманець 3. Приклади

Ваші господарі – Наймити татарам, Турецьким султанам. (Т. Шевченко)
То були люди, які розуміли, що Фернандес несе на багнетах своїх прислужників і наймитів кінець народній волі, несе народові злидні й лихо. (В. Владко)
Воно являло собою напівмертве місто, місто – спустошене фашистами та їхніми наймитами. (Є. Доломан)

Прикм. до на́ймит. Приклади

Радюк одягся зовсім по-парубоцькому, надів наймитову шапку й пішов під верби. (І. Нечуй-Левицький)
Жаль звівся раптом з ложа, виліз на батькову ногу й пішов по ній, постукуючи маленькою патеричкою. Він ішов так довго, може, годин зо дві, доки зупинився біля наймитового серця. (Валерій Шевчук)
Наймитова душа цілком протилежна душі ідейного борця, готового й на смерть іти за ідею. (з мемуарної літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.