НАЗНАЧАЮ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАЗНАЧА́ТИ а́ю, а́єш, НАЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що.

Ставити позначки на чому-небудь; значи́ти, мітити (див. мі́тити1). Приклади
  • Отець Харитін назначав нігтем, доки прочитав, і дивився через книжку в вікно. (І. Нечуй-Левицький)
  • Похилене од вітру дерево назначує журбу, пряме дерево – веселість. Вся українська природа, всі рослини й птиці служать в народних піснях і в живій розмові поетичними символами. (С. Єфремов)
  • Князь польський дійшов уже аж до такого нахабства, що забивав залізні палі, назначаючи кордони своєї держави, вже й не в дно рік польських, – а навіть німецьких. (П. Загребельний)
  • – Тільки вбогі духом Йому любі, а найліпших і найдужчих, найвиборніших .. – знай гонить, і понижує, і тавром проклінним назначує. (О. Забужко)
  • Одібрав пробні картки від Попова. Знов мене не задовольняють. Надішлю тобі завтра рекомендованим листом – вибери, яка краще .. Одну я назначу № 1, а другу № 2. (М. Коцюбинський)
  • Щохвилини в вічко зазирає іскрадлива, як кицька, сатана, мов дірочку під серцем назначає.... (В. Стус)

НАЗНАЧА́ТИ а́ю, а́єш, рідко НАЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНА́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

що. Установлювати, визначати що-небудь. Приклади
  • [Довбуш:] Дєдю Митре, ви найстарший, назначуйте чергу! Ґазди підходять за чергою до міхів з багатством і беруть свої паї. (Б.-І. Антонич)
Визначати, установлювати кому-небудь щось (зарплату, пенсію, ціну і т. ін.). Приклади
  • Склепар звичайно назначував ціну на всякий товар, здаючи його Гершкові до розпродажі. (І. Франко)
  • У неї лічитись не дорого, бо вона ціни не назначає, а всякий дає їй скільки може. (Леся Українка)
Покладати обов'язок виконати що-небудь, присуджувати щось кому-небудь. Приклади
  • При менших провинах суддя тільки остерігав однією з п'ятьох різних пригадок, за тяжчі назначав грошові оплати й тільки за найтяжчі злочини карав суворими карами. (І. Крип'якевич)
що. Визначати наперед що-небудь; призначати (у 2 знач.). Приклади
  • – Голубочко, їй-богу, не спиняю тебе! Назначуй йому рандеву, іди сама до нього – хоч нині! Ані слова тобі не скажу. (І. Франко)
  • Юлька його так боялася, .. до неї просила не приходить, у парку свідання [побачення] назначала. (О. Забужко)
  • – Коли ж, батьки, назначите весілля? – спитав один староста з урядників. (І. Нечуй-Левицький)
  • Генеральний штурм Очакова Потьомкін назначив на шосте грудня 1788 року. (В. Малик)
що. Визначати, зумовлювати щось; призначати (у 3 знач.). Приклади
  • Ті вежі назначували все його життя від маленького розплаканого хлопчика посеред темного невідомого шляху до зрілого майстра. (П. Загребельний)
кого. Офіційно направляти кого-небудь на роботу, навчання і т. ін.; призначати (у 4 знач.). Приклади
  • Воєвод назначував великий князь, але повітових старостів обирала шляхта повіту, а князь їх тільки затверджував. (з навч. літ.)
  • Через день і списки прочитали, і Антося назначили в семінарію. (А. Свидницький)
  • – Дивись, щоб зараз прописав, у яку тебе часть назначать. (Григорій Тютюнник)
  • – Бригадиром назначили Вітьку, уявляєте? (Любко Дереш)
Давати розпорядження кому-небудь виконувати щось. Приклади
  • – Автомат візьміть собі... Назначаю вас старшим... – Єсть бути старшим! (А. Дімаров)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.