НАЗИВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
метафі́зика «спосіб мислення і метод пізнання, що розглядає явища ізольовано, статично, а не в їх розвитку і взаємозв’язках»
запозичення з латинської мови;
слат. metaphysica утворено на основі грецького виразу μετά τα φυσικά «після фізики»;
так було названо бібліотекарем Андроніком Родоським у І ст. до н. е. книгу Арістотеля про «перші роди сущого», яку сам Арістотель називав «першою філософією», «наукою про божество» або просто «мудрістю»;
р. болг. метафи́зика, бр. метафі́зіка, п. metafizyka, ч. слц. metafysika, вл. metafyzika, м. метафизика, схв. метафùзика, слн. metafízika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
метафі́зик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| метафі́зіка | білоруська |
| метафи́зика | болгарська |
| metafyzika | верхньолужицька |
| метафизика | македонська |
| metafizyka | польська |
| метафи́зика | російська |
| метафùзика | сербохорватська |
| metaphysica утворено на основі грецького виразу μετά τα φυσικά «після фізики» | середньолатинська |
| metafysika | словацька |
| metafízika | словенська |
| metafysika | чеська |
| до | ? |
| називав «першою філософією» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України