НАВІЖЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Психічно хворий; божевільний. Приклади

– Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? (Марко Вовчок)
Вона була – як усі. Чоловік у неї не то блаженний, не то навіжений. (Олекса Ізарський)
– Не бійся, синку! Вона не навіжена, вона просто німа. Я її раніше не бачив, а тільки чув про неї.... (Ю. Логвин)

Який виявляє ознаки навіженства. Приклади

Буба глянув на неї таким навіженим поглядом, що довкола серця стислися судини. (Любко Дереш)
Я заніміло дивлюся в її палаючі навіжені очі. (С. Андрухович)

у знач. ім. навіже́ний, ного, ч.; навіже́на, ної, ж. Те саме, що навіже́нець, навіже́нка. Приклади

В перші місяці доводилося тримати ніс за вітром – одне око спить, інше пильнує, аби якась навіжена не підібралася вночі із заточеною виделкою під пахвою. (І. Роздобудько)
Сотник та десятник, як навіжені, бігали по хатах, шукаючи кватир – і не могли ніде знайти. (М. Коцюбинський)
І вона [Ромка] слухала спочатку з недовірою, потім задумалась, потім почала, як навіжена, сміятися з радості. (Л. Смілянський)

Уживається як лайливе слово. Приклади

– Ґвалт! Рятуйте! – заволав чоловік спросоння серед ночі. – Якого ти дідька, навіжений? – штурхнула його під бік дружина. – Ху-ху! – передихнув чоловік. – Приснилося, ніби я вдруге одружуюсь і – знову з тобою. (народний жарт)
– Хай вони прокляті, прокляті будуть! – аж заскреготів він. – Ти, навіжений, тихше, ходімо! (О. Іваненко)

Який не вміє стримуватися, володіти собою; неврівноважений. Приклади

– Познайомлю тебе з таким же навіженим мрійником, як і ти. (М. Чабанівський)
“Чорти його батька знають, а раптом і справді ревізію затіють, – перелякано подумав Северин. – Від того навіженого Вагоміра всього чекати можна”. (І. Сочивець)
З дівчатами всі хлопці мимоволі стають навіженими, а тобі не можна було втрачати над собою контроль. (О. Авраменко)
Потім учні стали жвавішими, ба навіть навіженими. (Любко Дереш)

Власт. такій людині (про вдачу, характер і т. ін.). Приклади

Позбавлений розумного змісту. Приклади

– Піди тільки проти їх [них], зроби що таке, що не в'яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають [люди]: не можна! не годиться! (Панас Мирний)
Тоді мені в голову полізли навіжені думки. (Валерій Шевчук)

перен., розм. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, вияву, напруженості і т. ін. Приклади

Гризельда вразила усіх пишними убраннями, золотими прикрасами.., хоч сама судила значних паній за незвичайну розкіш в убраннях та за навіжену розтратливість. (І. Нечуй-Левицький)
Вітер бушував навіжений. (О. Копиленко)
Багрич відчуває, як недобра, навіжена лють насувається на нього. (Л. Дмитерко)
За весь час своєї служби в обласному управлінні у Рити не було такого навіженого дня, як сьогодні. (Ю. Збанацький)
Оце і все із поля наших снів. Скінчилися обжинки навіжені. Я накосив лиш нервів добрий сніп та вимолотив радощів півжмені. (М. Вінграновський)

НАВІЖЕ́НИЙ а, е.