НАВІЖЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
навіже́ний «шалений, навісний»
похідне від [навіди́ти] «навідати, відвідати» (у без-особовому вживанні [його навіди́ло] «він утратив розум»), [навіди́тися] «збожеволіти»;
отже, первісне значення «відвіданий духом»;
пор. паралельний розвиток значення в досі чомусь не висвітленому ч. pošetilý «божевільний», похідному від *pošetiti «відвідати», що відповідає стсл. посѣтити, р. посети́ть «тс.»;
бр. [навежоны], п. заст. nawiedzony «одержимий (божеством чи злими духами)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навідже́ний
«тс.»
навіжені́ти
навіже́нство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| навежоны | білоруська |
| nawiedzony «одержимий (божеством чи злими духами)» | польська |
| посети́ть «тс.» | російська |
| посѣтити | старослов’янська |
| навіди́ти «навідати, відвідати» (у без-особовому вживанні [його навіди́ло] «він утратив розум») | українська |
| навіди́тися «збожеволіти» | українська |
| pošetilý «божевільний» | чеська |
| *pošetiti «відвідати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України